2а-5370/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді – Мироненко І.П.,
при секретарі – Прихненко Г.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДПС Відділу ДАІ Володарського району УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ДПС Відділу ДАІ Володарського району УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування заявлених вимог вказував на те, що 07 червня 2010 року він був зупинений працівниками ДАІ ДПС Володарського району в селі Кальчик, де на місці був складений протокол про адміністративне правопорушення та постанова по даній справі, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за порушення п. 20.3 ПДР України. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, не відображує дійсних обставин справи, та складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням діючого законодавства. Посилався на те, що 07 червня 2010 року при проїзді в селі Кальчик регульованого залізничного переїзду, він зупинився перед знаком «Стоп», та згідно ПДР продовжив рух по шляху свого руху. Приблизно через 10 хвилин його почав переслідувати цивільний автомобіль, з якого працівники ДАІ показав жезл та велів йому зупинитись. Потім йому повідомили, що причиною зупинки стало те, що він не виконав вимоги дії дорожнього знаку 2.2. ПДР, чим порушив п. п. 20.3. Відеофіксація порушення проводилось звичайною побутовою відеокамерою, відео з якої було йому пред’явлено як доказ неіснуючого правопорушення, де видно як невідомий автомобіль, зовнішньо схожий на його автомобіль проїхав залізничний переїзд. При цьому зйомка велась збоку, ні номерів, ні водія не було видно, часу та дати проведення зйомки також не було. Крім того, працівник ДАІ не роз’яснив йому, чи має він належну кваліфікацію для користування цифровою технікою, та чи сертифікований даний технічний засіб для використання в органах МВС. На його пояснення стосовно того, що він не порушував правил дорожнього руху, працівником ДАІ був складений протокол. З протоколом він ознайомився і зазначив свою незгоду з ним. Але старший сержант ДПС ВДАІ Володарського району Балджи І.Г. прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень. Також він просив не розглядати адміністративну справу на місці зупинки та в цей же день, для надання можливості звернутися за правовою допомогою, але його клопотання були відхилені. Крім того, вважає, що розгляд справи тією ж посадовою особою, що склала протокол, порушує принцип об’єктивності адміністративного процесу. Сам протокол не складався належним чином, йому не були роз’яснені його права, не був оголошений протокол про адміністративне правопорушення, не допитані свідки, а також інспектор ДАІ не дослідив докази та не дав можливості заявити ніяких клопотань. На самій постанові відсутня печатка, яка є її обов’язковим реквізитом.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать судові розписки.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справи на основі наявних доказів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу. А також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення даної справи.
У постанові АН № 424316 від 07 червня 2010 року, винесеної ІДПС ВДАІ Володарського району старшим сержантом Балджи І.Г., зазначено, що 07 червня 2010 року о 14-10 годині в селі Кальчик ОСОБА_1, при проїзді регульованого залізничного переїзду не виконав вимоги дії дорожнього знаку 2.2. додатка 1 до ПДР України, чим порушив п.п. 20.3 ПДР України.
На підставі вказаної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 255 гривень. Однак у постанові немає жодних посилань на докази на підтвердження скоєння ОСОБА_1 правопорушення.
Також 07 червня 2010 року інспектором ДПС був складений протокол про виявлене правопорушення, у якому ОСОБА_1 зазначив свою незгоду, посилаючись на те, що він здійснив зупинку перед знаком «Стоп» перед проїздом залізничного переїзду, при цьому маються свідки, які інспектором ДАІ допитані не були.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 та у судовому засіданні вказував, що 07 червня 2010 року він не порушував правила дорожнього руху, на які є посилання у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, але всі його доводи працівником ДАІ були спростовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Згідно зі ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, вимоги якої були дотримані позивачем.
Суд вважає, що відповідачем не надано переконливих доказів того, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст. 123 ч. 2 КУпАП. Відсутність доказів вчинення правопорушення унеможливлює перевірку судом наявності, як самої події правопорушення, так і наявності в діях певної особи складу правопорушення.
Таким чином, суд, вивчивши у сукупності докази, які були досліджені у судовому засіданні, приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. ст. ст. 122 ч. 2, 251, 252, 254, 256, 258, 280, 285, 287, 288, 289 КУпАП, Правил дорожнього руху, що чинні з 1 січня 2002 року, керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ДПС Відділу ДАІ Володарського району УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову АН № 424316 від 07 червня 2010 року, винесену ІДПС ВДАІ Володарського району старшим сержантом Балджи І.Г., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 123 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень – визнати протиправною та скасувати.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя