Справа  № 2-2781

2010 року        

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 липня 2010  року               Ялтинський  міський суд Автономної Республіки Крим  у складі: головуючого судді – Шумова В.В., при секретарі – Самохваловій Н.В,, розглянувши  у відкритому судовому  засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Діти війни» ,

в с т а н о в и в:

    Позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Діти війни» за період з січня 2009 року по травень 2010 року в розмірі 1924,60 гривень.  

Вимоги мотивовані тим, що вона є «дитиною війни» в розумінні Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом, які їй не були сплачені відповідачем в повному обсязі за зазначений період.

Позивачка у судове засідання не з’явилась, про місце, день та час розгляду справи сповіщена належним чином, завчасно. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та  письмові заперечення, в яких пояснив, що виплата соціальної пільги «Діти війни» передбачена за рахунок Державного бюджету України, яким запланована виплата зазначених пільг в розмірі, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року. Управління пенсійного фонду України в м. Ялта АРК зі свого боку сплатило відповідачу цю надбавку у розмірі, передбаченому державним бюджетом України за відповідні роки у повному обсязі.  

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. ст. 21, 22  Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» «дитина війни» - особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року . На час закінчення Другої світової війни їй було менш 18 років, тому вона віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.  

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей  війни ” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позивачка просить стягнути з відповідача на її заборгованість за період часу з січня 2009 року по травень 2010 року.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений:  у січні - жовтні 2009 року – у розмірі 498 гривень, у листопаді-грудні 2009 року – у розмірі 573 гривні.

В силу Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» розмір прожиткового мінімуму для  осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2010 року до 31 березня 2010 року  встановлений в сумі 695 гривен, у квітні, травні  2010 року - 706 гривень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі за період з січня по грудень 2009 року (498 грн. х 30% х 10 + 573 х 30% х 2 ) та з січня по травень 2010 року (695 грн. х 30% х 3 + 706 грн. х 30 %х2).

Щомісячна державна соціальна допомога за вказаний період дорівнює 2 886,90   гривень.

Згідно довідки № 3607 від 30 червня 2010 року, позивачці за зазначений період була сплачена надбавка, як дитині війни у розмірі 10% від прожиткового мінімуму.

Таким чином, сума невиплаченої позивачеві соціальної допомоги за цей період становить 1924 гривні 60 копійок, що дорівнюються недоплаченим 20% , яку вона і просить стягнути з відповідача.

Згідно з п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 року до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.

Саме відповідач повинен виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу. Відсутність бюджетних коштів не  може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Особа, яка  мала  право на отримання бюджетних  коштів не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги  прийняте   бути не може.

Що стосується обраного позивачкою способу захисту її цивільних прав шляхом стягнення на її користь недоплаченої соціальної допомоги, то оскільки суд дійшов висновку, що дії відповідача в цій частині є незаконними, його слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачці належні до стягнення на її користь суми, а не примусово стягувати ці суми з нього.

Оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивачки також підлягають стягненню судові витрати у вигляді витрат на інформаційне – технічне забезпечення справи в розмірі 120 гривень і судового збору в розмірі 51 гривня.

На підставі  викладеного та  керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України;  ст. 6  Закону  України  «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» №1691-VI від 18 лютого 2010 року (набрав чинності 10 березня 2010 року),

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як дитині війни, державну соціальну допомогу за період з січня по грудень 2009 року та з січня по травень 2010 року в розмірі 1924 гривні 60 копійок, стягнути судові витрати в сумі 171 гривні, а всього – 2095 (дві тисячі дев’ятсот п’ять) гривні 60 копійок.  

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд у порядку та строки, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя:  підпис

Копія вірна

Суддя:                 Секретар: