Справа №2-542/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 червня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді  Хомика А.П.

при секретарі -           Кіндратишин Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення солідарно суми завданої матеріальної шкоди в розмірі 10 069,00 грн. та моральної в розмірі 20 000 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі свідоцтва про право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 володіє гаражем. 20 квітня 2007 року  ОСОБА_2 (надалі Відповідач 1), разом з п'ятьма невідомими особами, умисно, з хуліганських мотивів, вчинив протиправні дії, спрямовані на знищення моєї приватної власності, а саме: заохочуючи і надаючи вказівки своїм знайомим, впродовж понад тридцяти хвилин, великими молотами спільно завдавали ударів по стінам згаданого вище гаражу. Внаслідок численних ударів, здійснених Відповідачем 1, було зруйновано дві стіни гаражу, перекриття, розбито фаянсові плитки, пошкоджено чималу кількість будівельних матеріалів, які зберігались в гаражі, в тому числі керамічну сантехніку, тощо. Також на наступний день - 21 квітня 2007 року Відповідачем 1 та Відповідачкою 2 в присутності робітників, які ремонтували гараж та двох працівників міліції, які відбирали пояснення на місці події, цинічно і зухвало, демонстративно зруйновано щойно відновлену цегляну стіну гаражу, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою та відвертими погрозами щодо позивачки, її  життя, здоров'я та майна, а також теж саме щодо її родичів. Всі діяння, які вчинені Відповідачами зафіксовані працівниками міліції і наявні у відмовному матеріалі № 315-1277 від 22.04.2007 року.

 З метою встановлення вартості відновлення знищеного та пошкодженого майна Позивачкою подано звернення у Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, яким зроблено висновок ЛНДІСЕ № 1678 від 03 липня 2007 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту гаража, який знаходиться в АДРЕСА_1, становить 10 069,00 (десять тисяч шістдесят дев'ять гривень 00 копійок) гривень.

В судовому засіданні позовні вимоги підтримала і доповнила, що внаслідок дій відповідачів вона до сьогоднішнього дня не відновила свій гараж через відсутність коштів і дії відповідачів. Дійсно нею було демонтовано перекриття і ворота гаражу, однак через дії відповідачів замінити ці конструктивні елементи не вдалось, не зважаючи на наявність матеріалу (шиферу), який був знищений відповідачами, будівельників, які частково відновили зруйновані стіни, однак не змогли завершити роботи через протидію відповідачів. Просить позов задоволити.

Відповідачі позов заперечили, зазначивши, що позивачка здійснювала самовільну добудову гаражу на їхній земельній ділянці, чим порушувала їхні права та законні інтереси. Також позивачка здійснювала роботи по заміні покрівлі і воріт вказаного гаражу, що передбачає обов'язковий демонтаж старих конструкцій гаражу, тобто самостійно і з власної волі здійснювала такі роботи. Відповідно, 20.04.2007 року вони жодних дій по руйнуванню гаражу не вчиняли. 21.04.2007 року ними було зруйновано щойно побудовану стіну гаражу, оскільки така зводилась на земельній ділянці, закріпленій за їхніми будинковолодіннями АДРЕСА_2, тобто позивачка намагалась самовільно збільшити розмір свого гаражу. Просить в позові відмовити. Заслухавши пояснення сторін, їх представників, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

У відповідності до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним - ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 22 ЦК України майнова шкода у вигляді збитків відшкодовуються винною особою в повному обсязі. Збитками є, в тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 1 п. 2, п. 3 Постанови Пленуму ВСУ  від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна шкода особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

З показів свідків, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_4 встановлено, що Відповідачем 1 20.04.2007 року особисто та за його вказівками іншим особам зруйновано цегляний гараж, який належить ОСОБА_1 Даний гараж був підготовлений для проведення ремонту покрівлі та воріт, проте у зв’язку з незаконними діями Відповідачів, із застосуванням молотів, був вщент розбитий, тільки залишилась ціла єдина одна стіна. 21.04.2007 року Відповідачами, під час відновлювальних робіт стін гаражу та покрівлі, вчинено дії по повторному руйнуванню щойно відновлених елементів гаражу. Цей факт підтверджено показами свідка ОСОБА_5, який здійснював відновлювальні роботи.

Дані факти зафіксовані працівниками міліції, проте винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи № 315-1277, так як відсутній в діях Відповідачів склад злочину, а наявний цивільно – правовий спір, який вирішується в судовому порядку.    

Згідно висновку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 1678 від 03 липня 2007 року вартість відновлювального ремонту гаража, який знаходиться у АДРЕСА_1, становить 10 069,00 (десять тисяч шістдесят дев'ять гривень 00 копійок) гривень.

Згідно приписів ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2. ст.. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Самовільні дії позивачки до підготовки покрівлі та воріт гаражу до ремонту, навіть якщо вони порушували права та інтереси відповідачів, не є підставою вчинення ними дій по його руйнуванню. За захистом свого права Відповідачі мали право  звернутись до суду.

Також відповідачі в обґрунтування заперечень посилаються на лист відділу містобудування та архітектури Дрогобицької міської ради № 325 від 04.05.2007 року та лист Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області № 1790 від 09.08.2007 року, в яких мова йдеться про самовільні, на їх думку, дії по заміні покрівлі та воріт гаражу та демонтаж гаражу позивачки. Однак з вищевказаних документів вбачається, що органи місцевого самоврядування та державної влади звернули увагу позивачці на необхідність вирішити питання користування земельною ділянкою на якій знаходиться її гараж.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі, або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Внаслідок здійснення дій відповідачем 1 20.04.2007 року, а також повторних дій відповідачів на наступний день, зруйновано фактично всі складові частини цегляного гаражу, який належав на правах приватної власності позивачки, а тому наявні всі правові підстави щодо стягнення з відповідачів солідарно матеріальну шкоду в розмірі 10 069,00 грн.

Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди в користь позивачки, суд вважає, що така підлягає до часткового задоволення, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивачки, погіршення її здібностей та позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини відповідачів – вчинили умисні дії, їхній матеріальний стан, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості і визначає її в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 117,69 грн. та згідно Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року за №1258, - витрати на ІТЗ в сумі 120,00 грн.  

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79-80, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 15,16, 22, 23, 321, 1166, 1167, 1192 ЦК України, -  

  в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 10069,00 грн. матеріальної шкоди, 10000 грн. моральної шкоди та в дохід держави 117,69 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на ІТЗ розгляду судової справи позовного провадження.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя