Справа №1-226/10
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючого - судді Хомика А.П.
при секретарі - Кіндратишин Л.Р.
з участю прокурора - Лупака І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі кримінальну справу про обвинувачення:
• ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Волоща Дрогобицького району Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, не військовозобов"язаного, проживаючого АДРЕСА_1
• у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 27.11.2005 року приблизно о 01 год. 00 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, знаходячись по вул. Володимира Великого в с. Рихтичі Дрогобицького району Львівської області, побачили ОСОБА_4 та ОСОБА_5, після чого, з метою заволодіння майном останніх, за попередньою між собою змовою, застосували до громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я. А саме ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поклали на землю гр. ОСОБА_4 та наносили удари руками та ногами по різних ділянках тіла останнього, а гр. ОСОБА_2 поклав на землю гр. ОСОБА_5 та утримував її за тіло і не давав піднятись.
Внаслідок фізичного насильства, застосованого ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно потерпілих, гр. ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці язика зліва та на слизовій оболонці правої щоки, які згідно акту судово-медичного дослідження №1384 від 28.11.2005 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та гр. ОСОБА_5 у вигляді крапкових крововиливів на обмеженій площі в тім'яній ділянці зліва, які згідно акту судово-медичного дослідження №1382 від 28.11.2005 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Скориставшись вищевказаним фізичним насильством ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, продовжуючи свої протиправні дії, заволоділи майном ОСОБА_4: мобільним телефоном марки "Сіменс" вартістю 1500 гривень, із стартовим пакетом "Діджус" вартістю 50 гривень з номіналом на рахунку 15 гривень, шкіряним гаманцем вартістю 80 гривень, золотою печаткою вагою 14 грам, 585 проби з цирконієм вартістю 1120, шкіряною курткою вартістю 600 гривень, спортивною шапкою вартістю 25 гривень та грошима в сумі 120 гривень, заподіявши гр. ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3510 гривень, та майном гр. ОСОБА_5: мобільним телефоном марки "Моторолла" вартістю 600 гривень, із стартовим пакетом "Київстар" вартістю 50 гривень з номіналом на рахунку 15 гривень, шкіряною курткою вартістю 800 гривень, золотим ланцюжком вагою 8 грам, 585 проби, вартістю 760 гривень, золотим перснем вагою 2 грами 585 проби із цирконієм вартістю 210 гривень, золотим перснем у вигляді "змійки" вагою 2 грами 585 проби з цирконієм вартістю 196 гривень, золотим хрестиком вагою 2 грами 585 проби вартістю 170 гривень та золотим рулончиком вагою 2 грами 585 проби вартістю 170 гривень, заподіявши матеріальну шкоду на загальну суму 2971 гривень.
Підсудний ОСОБА_1 свою винність у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив суду, що 27 листопада 2005 року в обідню пору доби по вул. Самбірська в м. Дрогобич Львівської області біля кафе-бару магазин зустрів свого знайомого ОСОБА_3, і через деякий час також вони зустріли ще одного їхнього спільного знайомого ОСОБА_2. Гуляючи по вул. Самбірській він згадав, що у їхнього спільного знайомого ОСОБА_6 того дня було весілля в с. Рихтичі Дрогобицького району Львівської області, куди вони вирішили всі троє поїхати. Прибувши на вказане місце, до них вийшов ОСОБА_7, якого вони привітали із святом, і виніс трохи спиртного і закуски. Скільки було спиртного пригадати не може, і яка була година також пригадати не може, оскільки пройшов великий проміжок часу. ОСОБА_8 всім запропонував поїхати до нього на дачу в с. Снятинка, де можна б було розпити дану горілку. Приїхавши на вказану дачу вони почали розпивати спиртні напої. Скільки вони там пробули не пам'ятає. Вертаючись назад в м. Дрогобич, а саме проїжджаючи в с. Рихтичі біля лікарні, вони побачили, що неподалік пам'ятника стоїть хлопець із дівчиною, і один із них розмовляв по мобільному телефоні. Зупинивши автомобіль вони всі троє вийшли з нього і підійшли до них. Хтось з них зразу вдарив хлопця кулаком по голові, внаслідок чого той впав на землю. Тоді він разом із ОСОБА_3 почали його копати ногами по всьому тілу, а ОСОБА_2 взяв дівчину за волосся і почав її тягнути. Що дальше робив ОСОБА_2 вже не пам'ятає, оскільки він тоді був п'яний і пройшов великий проміжок часу. Він із ОСОБА_3 вирвали в хлопця мобільний телефон. Що дальше відбувалось сказати не може, так як пройшов великий проміжок часу і тоді він був добре на підпитку. Через деякий час він поїхав в Росію. По телефону мама йому повідомила, що його розшукує міліція і він вирішив повернутись додому. На вокзалі був зупинений працівниками міліції, які підкинули йому макову соломку, за що його було засуджено до 3-ох років позбавлення волі. У вчиненому щиросердечно розкаюється та просить суворо не карати.
Оскільки підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним повністю у вчиненому злочині, а фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового розгляду та вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи, то суд, впевнившись у правильному розумінні підсудним ОСОБА_1 змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позицій відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.
Дослідивши письмові докази справи, суд вважає доведеною винуватість підсудного ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого за попередньою змовою групою осіб.
При обранні виду і розміру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який визнав себе винним повністю у вчиненому злочині, щиросердечно розкаюється, активно сприяв розкриттю злочину, думку потерпілих, повне відшкодування шкоди, тривалий час, що пройшов від скоєння злочину.
Враховуючи вищенаведене, особу підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе при застосуванні покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
З речовими доказами слід поступити слід поступити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України та стягнути з підсудного витрати за проведення експертизи в користь експертної установи.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та обрати йому покарання – чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75, п. 2, п. 3, п.4 ч. 1 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись для реєстрації в дані органи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, навчання чи роботи.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 залишити попередній – підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з дня його оголошення.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя