Справа 2 – а – 371/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2010 року м. Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Бабоїд О.М., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що він є дитиною війни, а тому згідно із ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» йому щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте, на протязі 2008-2009 років йому вказана соціальна допомога не виплачувалась, з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про державний бюджет» на відповідні роки. На його звернення до відповідача про доплату соціальної допомоги йому відмовлено з посиланням на ЗУ «Про державний бюджет» на відповідні роки. Дану відмову він вважає незаконною, оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-РП та від 22.05.2008 року № 10-РП, були визнані неконституційними окремі Положення ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» та ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік», зокрема Положення п. 12 ст. 71 та п. 41 розділу 2, якими було припинено на вказані роки дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» і, приймаючи вищезгадане рішення, Конституційний суд України виходив з того, що Верховна Рада не уповноважена при ухваленні ЗУ «Про державний бюджет України» включати в нього Положення про внесення змін до діючих законів України, припиняти дії окремих законів України, або будь-яким способом змінювати іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Просить суд визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі щодо виплати щомісячної соціальної у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, протиправною. Зобов’язати відповідача перерахувати та сплатити йому недоплачене щомісячне підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року в сумі 2397,90 грн. Звільнити від сплати судового збору, як потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС.
Відповідачем надано до суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначено, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» прийнятий у 2004 році, вступив в дію з 01.01.2006 року.
Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи те, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, Пенсійний Фонд України звернувся за роз’ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України.
Міністерство юстиції України підтвердило відсутність механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зазначило, що питання реалізації положень зазначеного закону слід вирішувати шляхом внесення змін до даного Закону.
Так, на 2006-2007 роки дію ст. 6 вищевказаного Закону було зупинено відповідно до ЗУ «Про державний бюджет» на 2006 та 2007 роки.
Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року визнано не конституційними положення ЗУ «Про державний бюджет» на 2007 та 2008 роки.
Однак вони можуть бути виконані лише за відповідного законодавчого забезпечення ВРУ, шляхом ретельного розгляду та прийняття змін до чинного законодавства.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Так, ч. 1 ст. 28 даного закону встановлено, що за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених лише за цим Законом. Тобто, для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується.
Вважає, що питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «Діти війни», має бути вирішено в законодавчому порядку. Такого висновку дійшов Конституційний Суд України в своїй ухвалі від 22.05.2009 року № 27/у/2009 року.
Стаття 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання, пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Також, за рахунок коштів Пенсійного фонду у солідарній системі надається соціальна послуга - допомога на поховання пенсіонера. Жодних інших виплат за рахунок коштів Пенсійного фонду вищевказаним законом не передбачено.
Стаття 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ст. 6 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни, крім пенсійних виплат, із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, зазначених законодавством.
Згідно ст. 4 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо захисту«Дітей війни» і здійснює контроль за їх виконанням. Положення про соціальний захист «Дітей війни» повинні бути відображені в програмах діяльності КМУ, які схвалюються Верховною Радою України.
Після прийняття Рішення КС України № 6-рп 2007 року від 09.07.2007 року жодних нормативних актів з цих питань ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів у 2007 році не приймали.
Пенсійний фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України у 2007 році реалізував бюджетну програму КПКВ 3508100 «Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами». Державним бюджетом України на 2007 рік були виділені асигнування у сумі 24884478,40 грн.
Дотація на виплату підвищень, призначених згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» зі змінами відповідно до пункту 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» складає 445641,40 грн.
Чисельність осіб, які мали статус «Діти війни», у 2007 році складала 6293775 чоловік. Чисельність пенсіонерів, яким призначено підвищення до пенсії (дітей війни, які є інвалідами) становила 1863133 чоловіки. Суму необхідних видатків з бюджету для виплати підвищення «Дітям війни» розраховано виходячи з положень пункту 12 ст. 71 та ст. 111 ЗУ "Про державний бюджет на 2007 рік", з розрахунку 20,04 грн на одну особу (50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни).
Крім того, з 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», де визначено, що «Дітям війни» виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Пенсійний фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України у 2008 році реалізував бюджетну програму КПКВ 3513020 «Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами». Державним бюджетом України на 2008 рік були виділені асигнування у сумі 4142374,60 грн.
Дотація на виплату підвищень, призначених згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» зі змінами відповідно до пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» складає 3646361,50 грн.
Чисельність осіб, які мали статус «Діти війни», у 2008 році складала 6293775 чоловік. Суму необхідних видатків з бюджету для виплати підвищення «Дітям війни» розраховано виходячи з положень пункту 41 розділу II статті ЗУ "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", з розрахунку 48,28 грн на одну особу (у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме: 10 % прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність). Органи ПФУ не мають права проводити виплати, заявлені позивачем, за рахунок інших платежів.
Однак, Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених вищезазначеними законодавчими актами, залишився неврегульованим.
Відтак у 2008-2009 роках обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Вважає, що управління ПФУ у Таращанському районі діє саме в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами.
Просить при винесенні рішення застосувати ст.ст. 99,100 КАС України, залишити позов без задоволення, справу розглядати в порядку письмового провадження, відповідно до п. 10 ст. 3 та ч. 3 ст. 122 КАС України.
Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснювати в порядку письмового провадження.
Пунктом 10 ст. 3 КАС України передбачено, що письмове провадження це розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених КАС України.
Беручи до уваги, те що сторони по справі надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, вважаю за необхідне розглядати справу в порядку письмового провадження, на підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає задоволенню частково.
З матеріалів справи вбачається , що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, що підтверджується паспортними даними та пенсійним посвідченням.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону № 3235-4 від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (№ 3235-4).
ЗУ від 19.01.2006 року № 3367 - 4 «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік»» п. 17. ст. 77 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено. Ст. 110 даного Закону викладено в такій редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а ст. 6 – у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у І півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету».
Таким чином, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено.
Статтею 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачала, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується незалежно від встановлення інвалідності та у розмірі, встановленому для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-РП визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Також Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-РП визнано неконституційними положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Пунктом 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідач, всупереч вимог вказаного рішення Конституційного Суду України, починаючи з 01.01.2008 року виплачує позивачу надбавку до пенсії «Дитині війни» в розмірі 10 % прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.
Посилання відповідача на вищевказані рішення Конституційного суду України, згідно яких визнані неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, як на підставу відмови в задоволенні позову, вважаю безпідставними, оскільки з часу проголошення рішень Конституційного суду відповідач повинен був виплатити позивачу недоплачену щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак не вчинив цього, чим порушено конституційні права позивача в сфері отримання встановленого законодавством, належного розміру надбавки до пенсії.
Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Вважаю, що при прийнятті Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законом України «Про соціальний захист дітей війни», права позивача на соціальний захист, зокрема на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 54 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлюється в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 гривень, а з 01 листопада -573 грн.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Вважаю, що позивач про порушення свого права у 2008-2009 роках дізнався у момент отримання щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», однак позов подав у березні місяці 2010 року , тобто з пропуском річного строку, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на застосування цього процесуального строку, а тому вважаю за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково, з урахуванням ч. 2 ст. 99 КАС України, з 04.03.2009 року по 31.12.2009 року.
Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору, як потерпілий внаслідок аварії на ЧАЕС.
Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 9, 11, 14, 17, 89, 99, 100-102, 122, 158-163, 185, 186 КАС України, ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 54 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік», Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-РП, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-РП, Декретом КМУ „Про державне мито”,
П О С Т А Н О В И Л А:
Позов задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 04.03.2009 року по 31.12.2009 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі здійснити нарахування та виплату недоотриманої щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 04.03.2009 року по 31.12.2009 року.
В решті позову відмовити.
Звільнити сторони від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя:
Постанова не вступила в законну силу.
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-371/2010
- Суд: Золочівський районний суд Львівської області
- Суддя: Бабоїд Олена Марківна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.09.2015
- Дата етапу: 22.09.2015