Справа № 2-681, 2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2010 року                                       Ставищенський районний суд Київської області в складі:              

головуючої - судді:                                        Скороход Т. Н.,

при секретарі:                                                 Шевченко Т. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок додаткової пенсії та доплати до пенсії,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1, посилаючись на те, що вона є потерпілою від аварії на ЧАЕС 1-ої категорії та непрацюючою пенсіонеркою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, а тому згідно із ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, повинна проводитися доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.  

Позивачка просить визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку та виплати доплати їй пенсії у розмірі однією мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі Закон № 796-ІІ), та зобов’язати відповідача здійснити їй такий перерахунок та виплату доплати до пенсії з 22 травня 2008 року по час винесення рішення суду з урахуванням фактично виплаченої пенсії.

Позивачка та представник відповідача в судове засідання не з’явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином, до суду подали заяви з проханням слухати справу без їх участі. Крім цього відповідач подав письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає повністю,  посилається на те, що позивачці , доплата до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується в розмірі 5,20 грн.. Це зумовлено тим, що хоча і ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає непрацюючим пенсіонерам у зоні посиленого радіоекологічного контролю доплату до пенсії у розмірі однієї заробітної плати, проте ст. 62 вказаного Закону передбачено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Крім того, Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 39 Закону відповідно яких ч. 2 ст. 39 набуває такого змісту «громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України», а тому пенсіонери, які отримували цю доплату до 01.01.2008 року отримують її в розмірі, передбаченому постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, за якою така доплата становить 5,20 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон № 796-ІІ).

Судом встановлено, що позивачка з 1 червня 2006 року отримує пенсію по інвалідності та є постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС 1 категорії, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджено копією посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорії 1) серії НОМЕР_1 від 16 вересня 1994 року (а. с. 5), копією паспорта з відміткою про реєстрацію (а. с. 13), довідкою виконкому Ставищенської селищної ради № 2620/6 від 09 серпня 2010  року (а. с. 7), копією трудової книжки (а. с. 8-10).

Статтею 49 Закону України № 796-ХІІ встановлено, що п енсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

На письмове звернення позивачки від 28 липня 2010 року стосовно здійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у передбаченому законом розмірі відповідач листом від 06 серпня 2010 року за № 3384/03 (а. с. 12)  відмовив їй у здійсненні такого перерахунку та виплаті.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати .

При обчисленні доплати до пенсії позивачці, як непрацюючому пенсіонеру, що  проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідач керувався постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 „Про   компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що суперечить вимогам ст. 39 вказаного Закону.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги також наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка, яка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України у Ставищенському районі Київської області як непрацююча пенсіонерка, постійно проживає у смт. Ставище Київської області (а. с. 7).

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року смт. Ставище Київської області відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.

За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору щодо визначення розміру пенсії позивача підлягають застосуванню саме положення статті 39 Закону № 796-ХІІ,  а не постанови КМ України, на які посилається в письмових запереченнях відповідач.

Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” з 1 квітня 2007 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, в розмірі 406 гривень, з 1 жовтня 2007 року в розмірі 411 гривень.

Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з 1 квітня 2008 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, в розмірі 481 гривня, з 1 липня 482грн., з 1 жовтня 498 грн.

Відповідно до ст. 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”  прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в 2009 році встановлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто, з 01.01.09 р. по 31.10.09 року прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, становив  498 грн.  Статтею 1 Закону України від 20 жовтня 2009 року  N 1646-VI  з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, становить 573 грн., з 1 січня 2010 року - 695 грн., з 1 квітня 2010 року - 706 гривень, з 1 липня 2010 р оку - 709 гривень.

Законом України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон статтею 71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .  

Відповідно до п. п. 5, 6 резолютивної частини даного рішення Конституційного Суду України положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.  Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

В цьому рішенні також вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Крім того, встановлений статтею 95 Конституції України, статтею 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а отже цей закон не може скасовувати або змінювати обсяг прав та обов’язків, пільг, гарантій, передбачених іншими законами, в тому числі і Законом “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Отже, проаналізувавши всі зазначені правові норми суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови за період з 22 травня 2008 року у виплаті доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст. 39 вищевказаного Закону, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 46, 95, 113 Конституції України, ст. ст. 39, 49, 53, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” , ст. 54 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ст. 38 Бюджетного Кодексу України, п. п.  2, 5, 6 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),ст. ст. 1, 10, 11, 15, 60, 209, 213-215, 225 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 22 травня 2008 року по дату винесення рішення суду доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати  відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 22 травня 2008 року по дату винесення рішення суду доплати до пенсії відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (з урахуванням фактично виплаченої доплати до пенсії), виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого в період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», з 01.11.2009 року – статтею 1 Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя