Справа №2-А-305

2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 року Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області

у складі: головуючого - судді Алексєєнко І.П.

при секретарі          Чернієнко О.О.

з участю позивача          ОСОБА_1

представника відповідача - Москвіта О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Макіївки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС за 2008 рік,

встановив:

19 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) , яким просив стягнути з відповідача на його користь, як учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та інваліду 3 групи, недоплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі п"яти мінімальних заробітних плат за 2008 рік, а саме 545 грн. х 5 =2180 грн. - 90 грн. = 2090 грн., визнавши дії УПСЗН неправомірними у частині виплати такої допомоги у розмірі 90 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позов і пояснив, що він знаходиться на обліку в Гірницькому УПСЗН як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок цього як інвалід 3 групи. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому встановлена норма щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат. Всупереч вимогам цього Закону відповідач проводить виплати у твердому грошовому вираженні відповідно до Постанов Кабінету Міністрів, що не відповідає вимогам Конституції України та Рішенням Конституційного суду України і є незаконним, тому він просить визнати дії відповідача у цій частині неправомірними та стягнути на його користь недоплату такої грошової допомоги за 2008 рік виходячи з наступного: мінімальна зарплата 545 грн. х 5 =2180 грн. за мінусом виплаченої суми 90 грн., недоплата становить 2090 грн., яку просить стягнути.

Відповідач - представник Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради Москвіта О.М., діюча за довіреністю (а.с. 11), позов ОСОБА_1 не визнала і у судовому засіданні пояснила, що відповідно до ст. 62 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, порядок застосування цього Закону визначаться Кабінетом Міністрів, рішення якого є обов'язковим для виконання місцевими органами виконавчої влади. Відповідно до п.3 ст. 116 Конституції України саме Кабінет Міністрів забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту населення. Фінансування витрат, пов"язаних з реалізацією Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок державного бюджету. В ч. 2 ст. 95

Конституції України передбачено, що виключно Законом "Про Державний бюджет України" визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямовання цих видатків.

Тому всі виплати, передбачені Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі і виплати щорічної допомоги на оздоровлення, виплачуються у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Піджар ому В.П. компенсація за 2008 рік була виплачена саме відповідно до цієї Постанови КМУ в розмірі 90 грн., як інваліду 3 групи. УПСЗН сплачує кошти, які надходять по цільовому призначенню і в розмірах, які були закладені рішеннями Верховної Ради в Державний бюджет України.

За таких умов, вважає, що вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і просить відмовити йому у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та заперечення, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно посвідчення серія НОМЕР_1 від 08.09.2005 року ОСОБА_1. є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році і особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи він має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року.( а.с. 2 )

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і інвалід З групи, має право на щорічну допомогу (соціальну виплату ) на оздоровлення і цим Законом встановлений розмір такої допомоги ( п"ять мінімальних заробітних плат). Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Як вбачається з довідки, виданої УПСЗН Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради, позивачеві було сплачено у 2008 році - 24 листопада 2008 року компенсація на оздоровлення в розмірі 90 грн. ( а.с. 3 )

Судом встановлено, що при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Піджар ому В.П. за 2008 рік як інваліду 3 групи за професійним захворюванням , отриманим ним внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою розмір такої допомоги інвалідам 3 групи встановлений в 90 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, ( який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати ) установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів третьої групи з 2005 року - 90 грн.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року та Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати , а не постанови Кабінету Міністрів.

Таким чином, дії відповідача - УПСЗН про відмову у виплаті щорічних сум на оздоровлення позивачу у розмірах допомоги, як величини , кратної відносно розміру мінімальної заробітної плати, а саме п"яти мінімальних заробітних плат на час виплати, є неправомірними.

Відповідно до ст. 71, яка діє з 01.01.2007 року, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року вказано на неможливість призупинення дії норм цього Закону іншими Законами, крім Законі про внесення змін до нього. Змін до норм цього Закону не було, а тому при обчисленні допомоги на оздоровлення на 2008 рік слід керуватися також нормами зазначеного Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з УПСЗН на користь позивача щорічної допомоги за 2008 рік у перерахунку відповідно до вимог ст. 48 вищезазначеного Закону та Законів України про Державний бюджет.

Статтею 59 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2008 року становив 515 грн., з 01 квітня 2008 року - 525 грн., з 01 жовтня 2008 року - 545 грн., з 01 грудня 2008 року - 605 грн. На час виплати позивачеві грошової допомоги на 24 листопада 2008 року мінімальна зарплата була встановлена 545 грн. Одноразова допомога позивачу на оздоровлення за 2008 рік мала бути виплачена у розмірі 2180 грн., виходячи із п"яти мінімальних заробітних плат на час виплати ( 545 грн. х 5 = 2180 грн. ) Фактично відповідачем було за 2008 рік виплачено на оздоровлення позивачу 90 грн. і недоплата становить 2090 грн. (2180 грн. -90 грн. = 2090 грн.)

Таким чином, сума недоотриманої позивачем допомоги на оздоровлення за 2008 рік становить 2090 грн., яка підлягає стягненню за рахунок державного бюджету з відповідача на його користь.

На підставі викладеного, ст. 22 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року,

керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС за 2008 рік, задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2090 (дві тисяч дев"яносто ) гривень .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки шляхом подання протягом десяти днів з дня винесення постанови заяви про її оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.