Справа № 2-А-274
2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2009 року Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області
у складі: головуючого - судді Алексєєнко І.П.
при секретарі Чернієнко О.О.
з участю представника
позивача ОСОБА_1
представника
відповідача - Москвіта О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Макіївки адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС за 2007 рік,
встановив:
09 лютого 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) , яким просив стягнути з відповідача на його користь, як учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та інваліду 1 групи, недоплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі п"яти мінімальних заробітних плат за 2007 рік, а саме 525 грн. х 5 = 2625 грн. - 120 грн. = 2505 грн., визнавши дії УПСЗН неправомірними у частині виплати такої допомоги у розмірі 120 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, що діє за довіреністю, ( а.с. 5 ) підтримала позов і пояснила, що її чоловік ОСОБА_3 знаходиться на обліку в Гірницькому УПСЗН як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок цього як інвалід 1 групи. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому встановлена норма щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат. Всупереч вимогам цього Закону відповідач проводить виплати у твердому грошовому вираженні відповідно до Постанов Кабінету Міністрів, що не відповідає вимогам Конституції України та Рішенням Конституційного суду України і є незаконним, тому вона просить визнати дії відповідача у цій частині неправомірними та стягнути на користь позивача недоплату такої грошової допомоги за 2007 рік виходячи з наступного: мінімальна зарплата 525 грн. х 5 = 2625 грн. за мінусом виплаченої суми 120 грн., недоплата становить 2505 грн., яку просить стягнути на користь позивача.
Відповідач - представник Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради Москвіта О.М., діюча за довіреністю ( а.с. 9 ), позов ОСОБА_3 не визнала і у судовому засіданні пояснила, що відповідно до ст. 62 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, порядок застосування цього Закону визначаються Кабінетом Міністрів, рішення якого є обов"язковим для виконання місцевими органами виконавчої влади. Відповідно до п.3 ст. 116 Конституції України саме Кабінет Міністрів забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту населення. Фінансування витрат, пов"язаних з реалізацією Закону
України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок державного бюджету. В ч. 2 ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом "Про Державний бюджет України" визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямовання цих видатків.
Тому всі виплати, передбачені Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі і виплати щорічної допомоги на оздоровлення, виплачуються у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". ОСОБА_3 компенсація за 2007 рік була виплачена саме відповідно до цієї Постанови КМУ в розмірі 120 грн. УПСЗН сплачує кошти, які надходять по цільовому призначенню і в розмірах, які були закладені рішеннями Верховної Ради в Державний бюджет України. За таких умов, вважає, що вимоги ОСОБА_3 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і просить відмовити йому у задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та заперечення, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно посвідчення серія НОМЕР_1 с від 01.11.2007 року ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році і особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи він має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року.( а.с. З )
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і інвалід 1 групи, має право на щорічну допомогу (соціальну виплату ) на оздоровлення і цим Законом встановлений розмір такої допомоги ( п"ять мінімальних заробітних плат). Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Як вбачається з довідки, виданої УПСЗН Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради, позивачеві було сплачено у 2007 році - 16 серпня 2007 року компенсація на оздоровлення в розмірі 120 грн. ( а.с. 4 )
Судом встановлено, що при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_3 за 2007 рік як інваліду 1 групи за професійним захворюванням , отриманим ним внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою розмір такої допомоги встановлений в 120 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, ( який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати ) установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів першої групи з 2005 року -120 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року та Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати , а не постанови Кабінету Міністрів.
Таким чином, дії відповідача - УПСЗН про відмову у виплаті щорічних сум на оздоровлення позивачу у розмірах допомоги, як величини , кратної відносно розміру мінімальної заробітної плати, а саме п"яти мінімальних заробітних плат на час виплати, є неправомірними.
Проте, п.30 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік " від 19.12.2006 року дію абзаців 2-7 частини 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинено і на 2007 рік.
Але стаття 71, яка діє з 01.01.2007 року, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року вказує на неможливість призупинення дії норм цього Закону іншими Законами, крім Законі про внесення змін до нього. А відповідних змін до норм цього Закону не було, а тому при обчисленні допомоги на оздоровлення на 2007 рік слід керуватися також нормами зазначеного Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з УПСЗН на користь позивача щорічної допомоги за 2007 рік у перерахунку відповідно до вимог ст. 48 вищезазначеного Закону та Законів України про Державний бюджет.
Статтею 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01 липня 2007 року встановлений 440 грн. і діяв на час виплати компенсації позивачеві на оздоровлення за 2007 рік , а саме на 16 серпня 2007 року. Одноразова допомога позивачу на оздоровлення за 2007 рік мала бути виплачена у розмірі 2050 грн., виходячи із п"яти мінімальних заробітних плат на час виплати ( 440 грн. х 5 = 2050 грн. ) Фактично відповідачем було за 2007 рік виплачено на оздоровлення позивачу 120 грн. і недоплата становить 2080 грн. ( 2050 грн. - 120 грн. = 2080 грн.)
Таким чином, сума недоотриманої позивачем допомоги на оздоровлення за 2007 рік становить 2080 грн., а не 2505 грн, як просить позивач, проводячи розрахунок помилково із мінімальної зарплати 525 грн., а тому його позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, ст. 22 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року,
керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС за 2007 рік, задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_3 недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 2080 (дві тисяч вісімдесят ) гривень .
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Судові витрати по вказаній справі віднести за рахунок держави у зв"язку з тим, що позивач є інвалідом 1 групи і звільнений від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки шляхом подання протягом десяти днів з дня винесення постанови заяви про її оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.