Копія
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2010 року Справа № 2а-2962/10/1170
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції до дитячого та юнацького клубу любителів танцю «Болеро»про припинення підприємницької діяльності.
Обставини справи
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про припинення юридичної особи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91р. №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідач всупереч вимогам законодавства більше року не подає до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності, що відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003р. № 755-IV є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.
16 серпня 2010 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду було відкрито скорочене провадження.
17 серпня 2010 року на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження (а.с.13).
30 серпня 2010 року до суду повернувся конверт з відміткою «за зазначеною адресою не значиться»(а.с.14).
Відповідно до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Суд звертає увагу, що, як випливає зі змісту статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження дитячого та юнацького клубу любителів танцю «Болеро»в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали надсилалися Відповідачу за наявним в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому станом на 26.06.2010 року зазначена адреса дитячого та юнацького клубу любителів танцю «Болеро»27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Леніна, 11, кв.17 (а.с.6).
Справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
в с т а н о в и в:
Відповідач є юридичною особою за законодавством України. Відповідач зареєстрований Світловодською міською радою «15»серпня 2003 року.
Станом на день розгляду спору відповідач перебуває на податковому обліку у Світловодській об’єднаній державній податковій інспекції.
Згідно пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ зі змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою /позовною заявою/ про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством юридичної особи.
При цьому з прикінцевих положень розділу VІІІ цього ж Закону випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 липня 2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Як свідчать матеріали справи, пред’являючи позов про припинення дитячого та юнацького клубу любителів танцю «Болеро», ДПІ фактичною підставою позову зазначила неподання вказаною організацією податкової звітності до органу державної податкової служби з 2009 року, як на правову підставу своїх вимог послалась на статтю 58 Господарського кодексу України та частину 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», а саме на таку з передбачених цією правовою нормою підставу постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, як неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач є «громадською організацією».
Згідно зі статтями 19, 32 Закону України «Про об’єднання громадян»ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду; за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках: вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону; систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону; продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом; зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.
Наведене свідчить про відсутність в чинному законодавстві матеріально-правової підстави для звернення податкової інспекції до суду з вимогою про припинення громадської організації, яка не є в установленому законом порядку суб’єктом підприємницької діяльності, а відтак у позивача відсутнє право вимоги про припинення такої юридичної особи, зокрема відповідача.
Статтею 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” визначено, що сфера дії даного нормативно-правового акта поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.
Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації громадських організацій (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій, органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.
Таким чином, з викладеного вбачається, що особливості створення, функціонування та припинення діяльності об’єднань громодян регулюються спеціальним законодавством України, яким у даному випадку є - Закон України “Про об’єднання громадян” від 16.06.1992р., №2460-ХІІ.
З урахуванням сукупності викладених обставин суд дійшов висновку, що питання щодо припинення громадської організації регулюється виключно спеціальним законом, яким є Закон України “ Про об’єднання громадян”, а тому при вирішенні даного спору не можуть бути застосовані норми Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. Законодавство України не передбачає повноваження податкового органу на звернення до суду із позовом про припинення юридичної особи громадської організації на підставі положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 –163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову відмовити в повному обязі.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя-підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Пасічник Ю.П.