Судове рішення #10690905

Справа №2а-318/2010 року

  П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 серпня 2010 року

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ДЗЕРИНА М.М.

при секретарі с/з  ГУЛКОВСЬКІЙ Т.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль Вінницької області

справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_2 до ВДПС ІДПС РДПС ДАІ України при УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області м.Вінниця про оскарження неправомірних дій відповідача,

В С Т А Н О В И В :

     ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом. Вказав, що  25.01.2010 року рухаючись в с. Дяківці, на якому відрізку дороги  в якому районі, не вказано, він рухався автомобілем « Шевроле-Авео» н/з НОМЕР_1, де його зупинив інспектор ІДПС РДПС м. Вінниця, сказав, що він перевищив швидкість руху на вказанім відрізку автодороги  на 25 км/год., не вказавши саме з якою швидкісті на даному відрізку автодороги рухався. При цьому в руках інспектора ДПС був вимірювальний пристрій, який намагався йому останній показати. Не погоджуючись із твердженням інспектора ДПС, він сказав останньому, що нічого підписувати не буде і швидкість зафіксована приладом для вимірювання швидкості  є неправдивою  чи зафіксовано ним інший автомобіль взагалі, так як він слідкував за показниками спідометра автомобіля на якому рухався і його швидкість руху не перевищувала 60 км/год.  В цей час коли його зупинили, в попутному напрямку рухались  інші транспортні засоби, в яких швидкість можливо і перевищувала допустиму на даній ділянці дороги, а він рухався позаду інших автомобілів в колонні по середині  з швидкістю біля 60 км/год.    Після чого, інспектор ДПС оглянувши його документи повернув їх і він поїхав далі. Ніякого  протоколу за порушення ПДР інспектором не складалось, а також постанова про адміністративне правопорушення не виносилась. 28.04.2010 року, його було викликано в Державну виконавчу службу, де повідомили йому про те, що на його ім’я винесена постанова про порушення правил дорожнього руху,   серії АВ  № 069837  від 25.01.2010  року, і накладеним адміністративним стягненням в вигляді штрафу в  розмірі 260 грн.           Вважаю, що оскаржувана Постанова по справі про адміністративне правопорушення є незаконною,  оскільки прийнята з порушенням його законних прав та  інтересів, прийнята з грубим порушенням КУпАП та Правилами дорожнього руху України і тому оскаржувана постанова не може залишатись в законній силі та підлягає скасуванню. Із фабули оскаржуваної постанови вбачається, що він перевищив встановлену швидкість руху на  25 км/год., хоча це є неправдою, та взагалі не вказано з якою швидкістю він рухався та що порушив. Доказів, про перевищення ним швидкості інспектор ДПС не надав. Здійснювалось фіксування швидкості простим приладом фіксування швидкості «Беркут», що не має функції фото-відеозйомки.      Відповідно до ст. 258 ч.6 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Тому він змушений звернутися до суду із даним позовом і просити суд поновити йому строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, винести рішення, яким визнати дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП протиправними, скасувати як незаконну та упереджену постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АВ №069837 від 25 січня 2010 року за ч.1 ст.122 КУпАП та стягнення штрафу у розмірі 260 гривень, і закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв’язку із відсутністю в його діях складу правопорушення.

    Представник відповідача ВДПС ІДПС РДПС ДАІ України при УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області м.Вінниця у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надійшло. На підставі ст.128 ч.4 КАС України судом ухвалено провести судовий розгляд справи без участі представника відповідача суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду справи.

    Вивчивши надані матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

    Відповідно до ст. 71 ч.2, 6 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень,  дій  чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову. Якщо особа,  яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження  обставин, на  які  вона  посилається,  суд  вирішує справу на основі наявних доказів.  

Із поданих матеріалів справи суд вважає встановленим, що заявником пропущено строк оскарження постанови на підставі того, що він не мав можливості вчасно звернутися до суду із позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому суд вважає встановленим, що позивачем строк для оскарження даної постанови пропущено з поважних причин, а тому суд вважає необхідним його поновити.

Із дослідженої судом постанови АВ №069837 від 25 січня 2010 року встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП за те, що 25 січня 2010 року в с.Дяківці керуючи автомобілем Шевроле Авео н.з. НОМЕР_2, перевищив швидкість на 25 кмгод. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут». Цією ж Постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260  гривень.

    Відповідно до ст. 258 ч.6 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи усі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що інспектором ВДПС ІДПС РДПС ДАІ України при УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області м.Вінниця при винесенні постанови відносно позивача   ОСОБА_2 належним чином відповідно до ст.280 КУпАП не перевірено усіх істотних обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

          Постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, так в ній не вказано обставин вчинення правопорушення, не зазначено свідків . Оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення відносно   ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст.256 КУпАП,  викладені в постанові обставини не підтверджені жодним доказом, також відсутні свідки (очевидні) вказаної події, вона не може бути належною та допустимою. Будь-які інші доказів про наявність вини   ОСОБА_2  у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, відсутні. Викладені обставини виключають наявність події та складу адміністративного правопорушення, зазначеного в постанові відносно позивача.

              Крім цього, інспектором ВДАІ  при винесенні постанови відносно позивача  ОСОБА_2 належним чином відповідно до ст.280 КУПАП не перевірено усіх істотних обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Оскільки відповідачем не надано доказів про те, що відносно позивача складався протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.254, 258 КУпАП, також застосовувалась проста фіксація швидкості, яка була здійснена самим працівником міліції, тобто за допомогою втручання людини, а не апаратом в автоматичному режимі. Крім цього, не були присутні поняті, які б могли безпосередньо вказати,  який саме автомобіль перевищив швидкість на вказаній дільниці автодороги чи цей на якому рухався позивач,  чи інші транспорті засоби, яка була встановлена дозволена швидкість на даному участку дороги, так як прилад «Беркут» не містить крім показника швидкості та дати більше ніякої фіксуючої інформації.  Оскаржувана постанова не містить відомостей, яку вимогу (пункт) ПДР України, було порушено. Також  відповідачем не надано жодного документу, який би свідчив про сертифікацію даного приладу «Беркут» і документу, який би засвідчив про справність цього приладу на час його використання, не надано інших доказів в підтвердження вини позивача, а саме: в постанові не вказано вулиці, на якій було вчинено правопорушеня, не прив’язано місце вчинення правопорушення до місцевості, не зазначено  де саме було вчинено правопорушення,  вказано в протоколі лише місце складання протоколу, а в фабулі правопорушення про населений пункт вказано с.Дяківці, не має ні району, ні області , тобто в постанові відносно позивача не розкрито об’єктивну сторону правопорушення, суд вважає недоведеною  його вину  у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП. Відсутність вини виключає наявність складу адміністративного правопорушення. Розглядаючи адміністративну справу відповідачем не було роз’яснено позивачу його прав та обов’язків і цим самим було позбавлено позивача права на захист, право давати пояснення, право подавати докази, право заявляти клопотання, право брати участь при дослідженні доказів доводячи свою невинність, що є порушенням його прав наданих як громадянину України Конституцією України, ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що є підставою для скасування оскаржуваної Постанови  та протоколу про адміністративне правопорушення.

    При винесені оскаржуваної постанови відповідачем порушено вимоги ст. 280 КУпАП, а саме: не з’ясовано всіх обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи  про адміністративне правопорушення, тобто не було з’ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також не з’ясовано інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Адже адміністративна справа повинна розглядатись на принципах всебічності, об’єктивності і неупередженості з’ясування усіх обставин справи і від цього залежить прийняття правильного, законного рішення у справі.    

            Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, особою, яка склала протокол, грубо порушено вимоги закону, постанова винесена упереджено без будь-якого з’ясування обставин справи, з порушенням місця розгляду справи, даною постановою порушено основні принципи провадження у адміністративних справах передбачені ст. 7 КУпАП як – законність та верховенство права, яке забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина, принижено його людську гідність як законослухняного громадянина України, а також ст.ст. 248, 249 КУпАП як – розгляд справи на засадах рівності громадян та відкритий розгляд справи про адміністративне правопорушення.

              З наведених обставин, суд  приходить до висновку про те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем не дотримано вимог ст.ст.7, 248, 249, 268, 280 КУпАП, чим порушено права та законні інтереси позивача як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і поновлення таких прав можливе шляхом визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відносно нього.          

 З урахуванням викладеного, суд має підстави в порядку ст. 293 ч.1 п.3 КУпАП постанову АВ №069837 від 25 січня 2010 року скасувати, а адміністративне провадження відносно позивача за ст.122 ч.1 КУпАП – закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП, у зв’язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення .

Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 71, 99, 100, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України,  на підставі ст.55 Конституції України,   ст.ст.288, 289, 293 ч.1 п.3 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 до ВДПС ІДПС РДПС ДАІ України при УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області м.Вінниця про оскарження неправомірних дій відповідача - задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк звернення із даним позовом до адміністративного суду для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Визнати дії інспектора ВДПС ІДПС РДПС ДАІ України при УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області м.Вінниця щодо притягнення   ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП протиправними.

Скасувати Постанову АВ №069837 від 25 січня 2010 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП - та стягнення штрафу у сумі 260 гривень.

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП – закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП, у зв’язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення

    Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.        

Відповідно до ст.186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                  підпис                 М.М.Дзерин

Примітка: Дана постанова  вступила у законну силу: «______»__________________2010року

З оригіналом вірно:

СУДДЯ ЯМПІЛЬСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ                                                       М.М.ДЗЕРИН

СТАРШИЙ СЕКРЕТАР СУДУ                                                                                     А.В.ПАТРАМАНСЬКА

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація