ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2010 р. справа № 2-а-2685/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
при секретарі судового засідання:
за участю представників сторін:
позивача : Федорченко Р.О.,
відповідача : Іванової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод "ВІАЗ"
про: стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 508904,04 гривень
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці до Державного підприємства " Вінницькій авіаційний завод " ВІАЗ" про стягнення перед бюджетом податкового боргу по земельному податку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 16.06.2010 року у відповідача перед бюджетом рахується заборгованість по земельному податку в сумі 508904,04 грн., у зв'язку із несплатою узгодженої суми податкового зобов’язання.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача, пославшись на свої письмові заперечення (а.с.25), суду пояснив наступне.
Заявлена в позові сума заборгованості складається із різних податкових розрахунків земельного податку на 2009-2010 роки.
Однак, з 17 лютого 2010 року набрав чинності Закону України №1814-VI «Про внесення змін до деяких Законів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості в Україні». Пунктом 3 розділу 1 цього Закону внесено зміни до ст. 12 Закону України «Про плату за землю», згідно із якими встановлено, що до 01.01.2016 року звільняються від оплати за землю суб’єкти літакобудування.
Постановою Кабінету Міністрів України №405 від 09.06.2010 року затверджено перелік суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки.
Як зазначив представник відповідача, ДПІ у м. Вінниці попереджалася про необхідність внесення змін в розрахунок земельного податку на 2010 рік, але позивачем цього взято до уваги не було.
Враховуючи викладене, представник відповідача позовні вимоги визнав лише частково, а саме: за грудень 2009 року в сумі 96763,74 гривень та січень 2010 року в сумі 102927,31 гривень.
Заслухавши учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено на наступне.
Відповідно статуту Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод "ВІАЗ" відповідач зареєстрований реєстраційною палатою Вінницької міської ради 16.09.2003 року, (а.с.7-11).
Згідно із довідкою ДПІ м. Вінниці від 06.12.1999 року (а.с.6) відповідач взятий на облік як платник податків у ДПІ м. Вінниці з 15.12.1993 року.
Відповідно до пп. 3 п.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” вiд 25.06.1991 № 1251-XII встановлено, що платники податків і зборів зобов‘язані сплачувати належні суми податків і зборів, у встановлені Законами терміни. В той же час згідно ч. 1 ст. 11 даного Закону відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Ст. 14 цього Закону передбачає, що земельний податок належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Сума даного податку в повному обсязі зараховується до державного бюджету.
Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вiд 21.12.2000 № 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків в податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
В той же час згідно п. 5.2.1. ст. 5 даного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Частиною 1 статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Внаслідок порушення податкового законодавства щодо сплати податків та зборів у встановлені законом терміни за відповідачем відповідно до податкових розрахунків земельного податку станом на 16.06.2010 року рахується податковий борг перед бюджетом в сумі 508904,04 грн.(а.с.12-13).
Не виконання обов'язку щодо сплати зазначеної заборгованості стало підставою для направлення відповідачу податкових вимог про сплату заборгованості від 04 вересня 2009 року №1/1437 та від 12 жовтня 2009 року №2/1864 (а.с.14, 15).
Крім того, судом не беруться до уваги доводи викладені у письмових запереченнях, оскільки спростовуються наступним.
Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості в Україні» від 20 січня 2010 року №1814-VI внесено зміни до Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року №2535-ХІІ.
Так, пунктом 3 розділу 1 цього Закону внесено зміни до ст. 12 Закону України “Про плату за землю”, згідно із якими встановлено, що до 01.01.2016 року звільняються від оплати за землю суб’єкти літакобудування.
Однак, ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» від 12 липня 2001 року №2660-ІІІ встановлено, що перелік суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Перелік суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2010 року №405. Дана Постанова набрала законної сили лише 17.06.2010 року («Урядовий кур’єр» від 17.06.2010 року №109).
Як встановлено в судовому засіданні, відповідача було включено в даний перелік. Дана обставини визнаються сторонами, а тому в силу ч.3 ст. 72 КАС України можуть не доказуватися перед судом, оскільки у суду не виникає сумніву щодо їх достовірності.
З системного аналізу зазначених вище положень чинного законодавства, вбачається, що підставою для звільнення відповідача від оплати за землю є включення останнього до відповідного переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2010 року №405. А як встановлено ця Постанова набрала законної сили лише 17.06.2010 року, відтак до 17.06.2010 року стягнення з відповідача плати за землю у встановленому законом порядку є правомірним та обґрунтованим.
На підставі вищевикладеного, доводи відповідача, якими він частково заперечував проти позову не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, відтак не беруться судом до уваги.
Враховуючи те, що заявлену до стягнення заборгованість в сумі 508904,04 грн. відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод "ВІАЗ" (21034, м. Вінниця вул. Чехова, 7, код ЄДРПОУ 01128475) заборгованість перед місцевим бюджетом (р/р 33211811700002, Банк УДК у Вінницькій області, МФО 802015, по КБК 13050100) в загальній сумі 508904,04 гривень (п'ятсот вісім тисяч дев'ятсот чотири гривні чотири копійки).
Порядок і строки апеляційного оскарження постанови визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови оформлено: 30.08.10р.
Суддя Сауляк Юрій Васильович
30.08.2010