ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

30 серпня 2010 р.                       Справа № 2-а-2491/10/0270                              м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,

розглянувши в письмовому провадженні матеріали адміністративної справи

за позовом: прокурора м. Вінниці в інтересах Державної податкової інспекції у м. Вінниці   

до:   ОСОБА_1  

про: стягнення податкового боргу в сумі 1195,28 гривень

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по єдиному податку в сумі 1195,28 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на час розгляду адміністративної справу рахується податковий борг в сумі 1195,28 гривень за не сплату єдиного податку. Оскільки досудові заходи щодо стягнення заборгованості не дали позитивного результату, позивач був змушений звернутися до суду із вищезазначеним позовом.

В судове засідання представник позивача та представник прокуратури не з'явилися, натомість надіслали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.  

Відповідач також в судове засідання не прибув, разом із тим надіслав заяву, згідно із якою позовні вимоги визнає в повному обсязі, а справу просить розглядати за його відсутності.

З огляду на вищевикладене, суд, керуючись ч. 3 ст. 122 КАС України, вирішив провести розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом у справі встановлено, що відповідач відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 09.02.1999 року зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності (а.с.9) та взятий на облік у ДПІ м. Вінниці  як платник податків. Крім того, ОСОБА_1 є платником  єдиного податку, що стверджується корінцем свідоцтва серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Станом на час розгляду справи у суді за відповідачем рахується податковий борг за несплату єдиного податку в сумі 1195,28 грн., що підтверджується обліковою карткою платника станом на 31.12.2009 року (а.с.5-8).

Непогашення відповідачем податкового боргу в добровільному порядку стало підставою для неодноразового направлення йому податкових вимог про сплату заборгованості з єдиного податку (а.с.10,11), які  залишилися без виконання.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” вiд 03.07.1998  № 727/98, суб’єкти малого підприємництва – фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. У п. 5 зазначеного Указу вказано, що суб’єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством.   

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” вiд 04.12.1990 № 509-XII органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки, правильністю їх обчислення і своєчасного надходження.

Підпунктом 3 п. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” вiд 25.06.1991 № 1251-XII встановлено, що платники податків і зборів зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Крім того, спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків  контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів, які застосовують стягнення, є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вiд 21.12.2000 № 2181 -III (далі по тексту Закон).

Згідно з пункту 1.2 статті 1 Закону податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів  відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

В силу пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.  

Таким чином,  заявлена до стягнення сума  зобов’язань по єдиному податку є узгодженою станом на час розгляду справи.

Як вбачається з  наявних у справі документів, фактичний борг відповідача по єдиному податку складає 1195,28 гривень.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція  судів  поширюється  на  всі  правовідносини,  що виникають  у  державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.  

Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (21003, АДРЕСА_1, і/н НОМЕР_1) до місцевого бюджету м. Вінниці податкову заборгованість з єдиного податку в сумі 1195,28 гривень (одна тисяча сто дев'яносто п'ять гривень двадцять вісім копійок).

Порядок і строки апеляційного оскарження постанови визначені ст. 186 КАС України.

Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Суддя                Сауляк Юрій Васильович

30.08.2010