ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2757/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовом: Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності
до: товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСВІТ"
про: стягнення заборгованості в сумі 1073,38 гривень
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулась Виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - позивач) з позовом до товариств з обмеженою відповідальністю "АГРОСВІТ" (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1073,38 грн., мотивуючи його тим, що за відповідачем рахується прострочена заборгованість у сумі 1073,38 грн. до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Позивач вважає, що відповідачем в порушення положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” в установлений строк не була здійснена сплата страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з’явився та не вказав причини неприбуття. Відповідно до вимог статті 122 КАС України - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі. Як вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення №20074670 від 06.07.2010 року та №93659 від 15.07.2010 року, відповідач неодноразово і належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Ці дії свідчать про небажання відповідача приймати участь в судовому розгляді справи і направлені на затягування її розгляду. Судом були прийняті всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням положень ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вирішив провести розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №384 від 11.02.2000 р. ТОВ "АГРОСВІТ" є юридичною особою, код ЄДРПОУ – 30710329, керівник – Адамчук Анатолій Анатолійович, місцезнаходження: Вінницька область, Шаргородський район, с. Плебанівка, вул. Жукова, 1 (а.с.7).
Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Внаслідок несплати коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за перший квартал 2010 року за відповідачем станом на час розгляду справи рахується заборгованість по сплаті страхових внесків перед виконавчою дирекцією Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 1073,38 грн., що підтверджується поданим відповідачем звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасової втратою працездатності за перший квартал 2010 року (а.с.6).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих доказів, суд виходить з нижченаведеного.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (далі - Закон) керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Відповідно до ст. 23 Закону страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.
Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць – у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
Згідно з п. 1 Порядку подання та обліку звітів по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.03.2004 року №21, всі страхувальники повинні щоквартально, наростаючим підсумком з початку року, надавати робочим органам Фонду звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звіт встановленої форми за перший квартал 2010 року. В розділі V рядку 4 звіту сума простроченої заборгованості вказана 1073,38 грн., однак сплачена відповідачем не була.
Частиною 1 статті 30 Закону визначено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.
Згідно зі ст. 8 Закону спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, звертаючись з позовом до суду, діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Станом на час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав, розмір позовних вимог не оспорює з огляду на відсутність письмових заперечень у справі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Доказів добровільного погашення відповідачем простроченої заборгованості матеріали справи не містять.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСВІТ" (23510, Вінницька область, Шрагородський район, с. Плебанівка, вул. Жукова, 1, код ЄДРПОУ 30710329) на користь Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (21037, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) заборгованість в сумі 1073,38 гривень (одна тисяча сімдесят три гривні тридцять вісім копійок).
Порядок і строки апеляційного оскарження постанови визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Суддя Сауляк Юрій Васильович
26.08.2010