У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.08.10                                                                                       Справа №11/291/09-13/411/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі Лолі Н.О.  

за участю представників

позивача: Озерчук С.В., довіреність б/н від 26.10.2009р.;

відповідача: Мирна М.Г., довіреність б/н від 01.09.2009р.;

третьої особи: Маслов М.О., довіреність № 7 від 10.05.2010р.;  

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 11/291/09-13/411/09 та апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лорілоп», м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 20.05.2010р. у справі № 11/291/09-13/411/09

за позовом: Приватного підприємства «Лорілоп», м.Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Преслав», с.Преслав, Приморського району Запорізької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство «Петромихайлівське», с.Петро-Михайлівка, Вільнянського району, Запорізької області

про стягнення суми  

ВСТАНОВИВ:

20.05.2010р. господарським судом Запорізької області (суддя Серкіз В.Г.) у даній справі було прийнято рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду прийнято з посиланням на ст.246 ЦК України, ст.35 ГПК України, п.14.7 ст.14,ст.15 Статуту ТОВ «Переслав»та мотивовано тим, що договір № 03/09 від 03.09.2008р. не підписано зі сторони відповідача його уповноваженою особою, тобто договір є неукладеним та відповідно стягнення за цим договором є безпідставним.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 20.05.2010р. у даній  справі, оскільки висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи, рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що при укладанні та підписанні договору № 03/09 від 03.09.2008р. представник відповідача діяв не на підставі рішення загальних зборів підприємства відповідача, а на підставі довіреності № 3 від 03.09.2008р., яка на дату укладання договору не була припинена або скасована відповідачем. Скаржник вважає, що договір № 03/09 на поставку мінеральних добрив від 03.09.2008р. від імені відповідача, укладений та підписаний уповноваженою особою, яка діяла на підставі довіреності № 3 від 03.09.2008р. Разом з цим, позивач посилається на те, що відповідач вчинив дії, що свідчать про прийняття ним до виконання зобов’язань за договором № 03/09 на поставку мінеральних добрив від 03.09.2008р. та схвалення ним цього правочину шляхом направлення позивачу листа № 01/03/09 від 23.09.2008р.

        У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи заявника апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними з огляду на таке. Твердження заявника апеляційної скарги проте, що ОСОБА_1., який діяв на підставі доручення на підписання спірного договору, що видане директором Мільчевським М.В., спростовується тим, що повноваження ОСОБА_1. на підписання спірної угоди були надані протоколом № 5 загальних зборів учасників ТОВ «Преслав»від 01.09.2008р., який був визнаний в судовому порядку недійсним, а не довіреністю. До того ж, відсутність рішення зборів товариства про затвердження договору на суму, що перевищує 50000доларів США підтверджує фіктивний характер угоди, тобто повноважний орган не узгодив договір, який підписаний не уповноваженою особою, а тому відсутні підстави для стягнення санкцій. У зв’язку з викладеним, відповідач просить суд, апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області без змін.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30 червня 2010р. у справі  № 11/291/09-13/411/09 апеляційна скарга позивача прийнята та призначена до розгляду на 18.08.2010р.

Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2072 від 18.08.2010р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Антонік С.Г., суддів Мойсеєнко Т.В., Кричмаржевський В.А., даною колегією прийнято постанову.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18 серпня 2010р. справу  № 11/291/09-13/411/09 призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Антонік С.Г., суддів Мойсеєнко Т.В., Кричмаржевський В.А.,

За згодою представників сторін та третьої особи судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний                    господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що спірні правовідносини виникли щодо стягнення з ТОВ «Преслав»8066750грн. пені та 6025530,74грн. штрафу за порушення відповідачем зобов’язань з оплати передплати за договором № 03/09 на поставку мінеральних добрив від 03.09.2008р.

Згідно п.1 цього договору, ПП «Лорі лоп»(постачальник за договором) зобов’язався поставити та передати у власність, а ТОВ «Преслав»(покупець за договором) належним чином сплатити та прийняти мінеральні добрива.

Сторони у п.1.2 договору визначили, що сума договору складає 32 267 000грн. в тому числі ПДВ 20%.

Пунктом 3.1 договору(в редакції додаткової угоди № 2 від 03.09.08р) передбачено, що відповідач здійснює 100% попередньої оплати за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі 5(п’яти) банківських днів з моменту підписання цього договору та Специфікації до нього.

Відповідно до пункту 5.3 договору у разі прострочки оплати товару передбаченого пунктом 3.1 цього договору, Покупець виплачує штраф у розмірі 25 % від суми договору та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочки.

03.09.2008р. сторонами у справі була укладена специфікація № 1 до договору на постачання мінеральних добрив № 03/09 від 03.09.2008р.

Зі змісту договору № 03/09 від 03.09.2008р.(а.с.9,т.1), на якому ґрунтуються позовні вимоги про стягнення 14 092 280, 74грн. пені та штрафу, вбачається, що він підписаний з боку постачальника в особі директора Гур’янова А.В., а з боку покупця в особі ОСОБА_1. на підставі довіреності № 3 від 03.09.08р.

Відповідач заперечує про позовних вимог з тих підстав, що договір неуповноваженою особою і не був схвалений самою юридичною особою ТОВ «Преслав».

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що підстави для стягнення пені та штрафу за договір № 03/09 від 03.09.2008р. відсутні, бо цей договір є не укладеним.

Колегія суддів дослідивши всі обставини справи та наявні докази, заслухавши представників сторін вважає, що позов про стягнення пені та штрафу задоволенню не підлягає, але з інших підстав.

Цивільні права та обов’язки  згідно ст. 11 ЦК України виникають , зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до приписів статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Умовами чинності договору, як різновиду правочину, відповідно до ст. 203 ЦК України є дотримання вимог, визначених цією правовою нормою, зокрема: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, особа, що вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати  його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов’язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

За приписами ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Статтею 14 статуту ТОВ «Преслав»встановлено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників та визначено компетенцію цього вищого органу управління.

У підпунктах 10 та 11 п.14.7 ст.14 статуту ТОВ «Преслав»передбачено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 50 000доларів США та прийняття рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства зборами товариства.

Договір № 03/09 від 03.09.2008р. укладений на суму 32267000грн., що перевищує суму вказану у статуті відповідача. Також перевищує суму статутного фонду та вартість майна, що знаходиться на балансі товариства. Статутний фонд товариства складає 1081238грн.(редакція статуту станом на 20.10.06р). Крім того, як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, у відповідача на момент укладання договору були відсутні кошти у сумі 32267000грн.

Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Преслав», яке оформлено протоколом № 5 від 01.09.2008р., і яким було вирішено затвердити договір на поставку мінеральних добрив на загальну суму 32 267 000грн. з ПП «Лорілоп»та надати повноваження на укладання спірної угоди у даній справі ОСОБА_1., визнаний рішенням господарського суду Запорізької області від 04.03.2010р. у справі № 18/13/10 недійсним(а.с.29,т.2). Рішення суду не було оскаржено в установленому законом порядку, а тому набрало законної сили.

Рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 18/13/10 було встановлено, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «Преслав»оформлене протоколом № 5 від 01.09.2008р. суперечить вимогам чинного законодавства, орган, який прийняв спірне рішення, не був наділений відповідною компетенцією, що надає йому право приймати будь-які рішення відносно товариства. Так, судом було встановлено, що збори були проведені за відсутністю кворума. На цих зборах не був присутнім ТОВ «Петромихайлівське», якому належить 238119 часток  статутного фонду, а також не були присутніми на зборах і деякі інші учасники товариства, а відповідно не схвалювали рішення про затвердження угоди  на купівлю мінеральних добрив на суму 32267000грн.

Відповідно до положень статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, вищим органом ТОВ «Преслав»не надавалось ОСОБА_1. у встановленому законом порядку повноважень на укладення від товариства договору № 03/09 від 03.09.2008р.

Підпунктом 15.5 статуту відповідача  директору надано право виконувати дії від імені товариства без довіреності, однак директор відповідача згідно статуту не наділений правом делегувати свої управлінські функції щодо укладання угод іншим особам, зокрема             ОСОБА_1.

Крім того, у довіреності № 3 від 03.09.08р. не зазначено, що ОСОБА_1. надавались повноваження укладати договір на поставку мінеральних добрив саме на суму 32267000грн., яка набагато перевищує статутний фонд товариства відповідача.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа є вчиненим, коли цей правочин підписаний особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю законом та іншими актами цивільного законодавства, та скріплений печаткою підприємства.

Оскільки рішення загальних зборів визнано недійсним і директор ТОВ «Преслав»за статутом не наділений правом передоручення своїх повноважень на підписання договорів від імені товариства, тому довіреність № 3 від 03.09.08р. не є чинною в силу ч.2 ст.203 ЦК України. Ні законом , ні будь-яким актом цивільного законодавства не передбачалось права ОСОБА_1. на укладання від імені відповідача господарських договорів.

        Отже, в силу ч.2 ст. 207 ЦК України договір № 3 від 03.09.08р. не можна вважати вчиненим саме ТОВ «Преслав». Оскільки відповідач не узгоджував істотні умови договору  № 03/09 від 03.09.2008р. і цей договір не підписаний уповноваженою особою відповідача, то цей договір є неукладеним.

В подальшому вказаний договір не був у подальшому схвалений рішенням зборів учасників товариства та не виконувався сторонами.

Листування, яке здійснювалось від імені ТОВ «Преслав»за підписом ОСОБА_1., зокрема лист від 23.09.08р. № 01/03/2008(а.с.12), не може розглядатися як схвалення правочину самим товариством, оскільки такі дії вчинялись ОСОБА_1. за межами наданих йому повноважень. Так з листа № 01/03/2008 від 23.09.08р. вбачається, що ОСОБА_1. підписав цей лист  за довіреністю № 4 від 04.09.08р. Однак, вказаною довіреністю( а.с 35,т.1) ОСОБА_1. уповноважувалось представляти інтереси ТОВ «Преслав»у судах та державних і правоохоронних органах, громадських організаціях, а не представляти інтереси у господарських відносинах з іншими господарюючими суб’єктами з питань поточної господарської діяльності товариства та розрахунків за договором № 03/09 від 03.09.2008р.

Також колегія суддів зазначає, що п. 5.3 договору № 03/09 від 03.09.2008р. не відповідає вимогам чинного законодавства. Згідно цього пункту договору за одне і теж порушення встановлено відповідальність у вигляді пені та штрафу. Натомість згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову щодо стягнення штрафу та пені є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, а також наступним.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що ОСОБА_1. діяв на підставі доручення для укладання спірного договору, підписаного директором Мільчевським М.В. спростовується тим, що повноваження ОСОБА_1. на укладання спірної угоди були надані протоколом № 5 загальних зборів учасників ТОВ «Преслав»від 01.09.2008р., який був визнаний рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 18/13/10 недійсним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу вміщені в апеляційній скарзі посилання заявника на лист відповідача № 01/03/09 від 23.09.2008р., оскільки даний лист не свідчить про наступні юридично значимі дії ТОВ "Преслав" на визнання договору на поставку мінеральних добрив.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не довів належними доказами обставин, на які він посилається у апеляційній скарзі.   

Вищенаведені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на позивача.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лорілоп», м.Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.05.2010р. у справі № 11/291/09-13/411/09 залишити без змін.