Справа № 2-4984-2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї  Н И

25 червня  2010  року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого  – судді Музиканта С.Л.

при секретарі –           Супрун Л.О.

розглянувши у  попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ :

15.06.2010 р. до Слов’янського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1   з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з відповідачем знаходиться у зареєстрованому шлюбі з  11.11.2006 р. Шлюб для обох перший. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Їх сім*я фактично розпалася спочатку 2009 року, оскільки з їх взаємовідносин зникло порозуміння, вони мають різні погляди на сімейне життя, ведення господарства, у зв’язку з чим  постійно виникають сварки. Намагання зберегти родину марні та примирення неможливе. Спору про поділ майна та місце мешкання дитини не мають.

Просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, витрати по розірванню  шлюбу покласти на відповідача, дитину залишити проживати з нею.

            У  попереднє судове засідання позивачка  не з*явилася, але в матеріалах справи є заява про розгляд справи у її відсутність, у якій вона вказала, що підтримує позовні вимоги та просила їх задовольнити.

 Відповідач у попереднє  судове засідання також не з’явився, але мається заява про слухання справи у його відсутності та визнання позовних вимог у повному обсязі.

У зв’язку з визнанням позовних вимог, суд постановляє рішення у попередньому судовому засіданні, що відповідає вимогам ст.. 130 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно свідоцтва про шлюб сторони зареєстрували шлюб 11.11.2006 р. у виконкомі Райгородоцької селищної ради Слов’янського району Донецької області.  Шлюб для сторін перший.

У судовому засіданні встановлено, що сторони припинили фактично спільне проживання на початку 2009 року, у зв'язку з тим, що з їх взаємовідносин зникло порозуміння, у разі чого  виникали конфлікти, які  стали причиною розпаду сім'ї.

    Відповідно до ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Спору про розділ спільного майна  немає.

Подружжя має малолітню дитину, 2006 року народження, яку за домовленістю сторін слід залишити проживати з позивачкою.

Позивач просить судові витрати по справі покласти на відповідача, суд вважає, що такі її вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки з нею мешкає малолітня дитина.

Керуючись ст.ст. 109, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 130, 209,  212, 213,  214,  215, ЦПК України,  ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито ”,  суд –

В И Р І Ш И В :

Шлюб, зареєстрований  11 листопада 2006 року у виконкомі Райгородоцької селищної ради Слов’янського району Донецької області,  актовий запис № 40, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 -   розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь держави з ОСОБА_2  у сумі 17 грн., ОСОБА_1  від сплати державного мита звільнити.

Малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з позивачкою ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду                                                                                                 С.Л.Музикант