Справа № 2-4905-2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї  Н И

25 червня  2010  року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого  – судді Музиканта С.Л.

при секретарі –           Супрун Л.О.

розглянувши у  попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ :

10.06.2010 р. до Слов’янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1  з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з відповідачкою знаходиться у зареєстрованому шлюбі з  14.01.1993 р. Шлюб для нього другий. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Їх сім*я фактично розпалася два роки тому, оскільки з їх взаємовідносин зникло порозуміння, вони мають різні погляди на сімейне життя, ведення господарства, у зв’язку з чим  постійно виникають сварки. Намагання зберегти родину марні та примирення неможливе. Спору про поділ майна та місце мешкання дитини не мають.

Просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою, витрати по розірванню  шлюбу покласти на нього, дитину залишити проживати з відповідачкою.

            У  попереднє судове засідання позивач  не з*явився, але в матеріалах справи є заява про розгляд справи у його відсутність, у якій він вказав, що підтримує позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачка у попереднє  судове засідання також не з’явилася, але мається заява про слухання справи у її відсутності та визнання позовних вимог у повному обсязі.

У зв’язку з визнанням позовних вимог, суд постановляє рішення у попередньому судовому засіданні, що відповідає вимогам ст.. 130 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно свідоцтва про укладення шлюб сторони зареєстрували шлюб 14.01.1993 р. у Слов’янському міському відділі ЗАЦС Донецької області.  Шлюб для позивача другий.

У судовому засіданні встановлено, що сторони припинили фактично спільне проживання два роки тому, у зв'язку з тим, що з їх взаємовідносин зникло порозуміння, різні погляди на сімейне життя, у разі чого  виникали конфлікти, які  стали причиною розпаду сім'ї.

    Відповідно до ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Спору про розділ спільного майна  немає.

Подружжя має неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яку за домовленістю сторін слід залишити проживати з відповідачкою.

Позивач просить судові витрати по справі покласти на нього, суд вважає, що такі його вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 109, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 130, 209,  212, 213,  214,  215, ЦПК України,  ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито ”,  суд –

В И Р І Ш И В :

Шлюб, зареєстрований  14 січня 1993 року у Слов’янському міськвідділі ЗАЦС Донецької області,  актовий запис № 30, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -   розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь держави з ОСОБА_1 у сумі 25грн. 50 коп., ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з відповідачкою ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду                                                                                                 С.Л.Музикант