№ 1-451/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 травня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді      Тельнікової І.Г.
при секретарі     Семенець Н.В.

з участю прокурора     Колнишевої М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва , гр.України, із середньою освітою, неодруженого, працюючого продавцем квасу за договором , проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого :

1) 29.04.1999 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 141 ч.2 , 46-1 КК України до 2 років позбавлення волі;

2) 15.09.2000 р. Дніпровським районним судом м. Києва за ст.. 17, 140 ч2, 43 до 3 р. 6 міс позбавлення волі з конфіскацією майна;

3) 02.07.2003 р. Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 186 ч.2, 71 до 4 р. 6 міс позбавлення волі.

03.05.2006 р. постановою Білоцерківського міського суду Київської області строк 1 р. 4 міс. 9 днів замінено обмеженням волі, звільненого за постановою Ірпінського міськсуду Київської області від 29.09.2006 р. умовно-достроково на 11 міс. 17 днів;

у вчинені злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

встановив:

маючи не зняту і не погашену судимість за вчинення корисливих злочинів, підсудний ОСОБА_1 повторно вчинив злочин проти власності.

02грудня 2008 року підсудний ОСОБА_1 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, в якій робив ремонтні роботи, переконавшись у тому, що за
його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав чоловічу туалетну воду
"Версаче мен" вартістю 300 грн. та пневматичний пістолет вартістю 650 грн., завдавши
потерпілій  ОСОБА_2 шкоду на загальну суму 950 грн.

3     місця вчинення злочину підсудний скрився викраденим майном розпорядився на
власний розсуд .

Допитаний у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 повністю визнав пред"явлене йому обвинувачення , у своїх показаннях суду не оспорював фактичні обставини вчинення ним злочину, що викладено вище, щиро розкаявся у вчиненому.

Суду пояснив, що викрадені речі повернув потерпілій , навіщо їх викрав пояснити не може, був злий на потерпілу, яка його образила.

Обмежившись у порядку, передбаченому ст. 299 КПК України визнавальними показаннями підсудного про обставини вчинення злочину, які ніким не оспорюються, суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненні повторно викрадення чужого майна, що правильно кваліфіковано за ст.185 ч.2 КК України .

Обираючи підсудному вид і міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані, що характеризують особу підсудного, який працює, позитивно характеризується за місцем проживання , має декілька захворювань, потребує консультативної медичної допомоги, залишився сиротою, щиро розкаявся у вчиненому, що суд визнає пом"якшувальною покарання обставиною.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 може бути виправленим без ізоляції від суспільства, вчинив злочин через три роки закінчення іспитового строку при умовно - достроковому звільненні , суд призначає покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, відповідно до вимог ст.75 КК України з покладенням на нього обов"язків, передбачених ст.76 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324   КПК України, суд

засудив:

визнати  винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України і призначити йому покарання 2(два ) роки позбавлення волі.

Застосувати ст.ст..75,76 КК України , звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку у один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки : періодично з"являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

Речові докази, повернуті потерпілій. - вважати її власністю .

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_1 без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання .

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення, а засудженим в той де строк з моменту вручення копії вироку через Шевченківський районний суд м. Києва .