Справа № 1-п-30 2009 рік

ПОСТАНОВА

21 квітня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді     Осіпової Л.О.,

при секретарі     Сухіні Н.В.,

з участю прокурора     Шабаліна М.В., Колнишевої М.Г.,

адвоката     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України,

встановив:

до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла кримінальна справа № 12-05511 за обвинуваченням ОСОБА_2 з постановою заступника начальника СВ ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Спасової Л.М., в якій остання ставить питання про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності.

Дослідивши матеріали кримінальної справи № 12-05511, вислухавши ОСОБА_2, адвоката, думку прокурора, яка заперечувала проти закриття кримінальної справи, суд не знаходить підстав для закриття справи.

Так, кримінальну справу № 12-05511 порушено 20 березня 1996 року слідчим відділом Радянського РУ ГУ МВС України в м. Києві відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 148-2 КК України.

1.   3     березня 2009 року дії ОСОБА_2 перекваліфіковані з ч. 1 ст. 148-2 КПК України в редакції 1960 року на ч. З ст. 212 КК України.

2.   4     березня 2009 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України.

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, працюючи директором ДП «Інтерсфера» , зареєстрованого АДРЕСА_2, будучи службовою особою, протягом часу з 01.07.1995р. по 01.10.1995р. порушив вимоги Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на додану вартість» № 14-92 від 26.12.1992р. та умисно ухилився від сплати податку на прибуток на суму НОМЕР_1 карбованців, що становить 290186 грн. 40 коп., що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

Згідно пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, він, працюючи директором ДП «Інтерсфера» протягом часу з 01.07.1995 р. по 01.10.1095 року отримав валовий прибуток від реалізації продукції на суму 13535000000 карбованців. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на додану вартість» № 14-92 від 26.12.1992р. прибуток, що підлягає оподаткуванню, від вказаної суми становить НОМЕР_2 карбованців, а податок (30%) - НОМЕР_1 карбованців. Проте, ОСОБА_2 з метою приховання об'єкту оподаткування у вересні 1995 року в порушення Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993р. № 250, та знаючи про необхідність сплачувати податки в установленому законом порядку, звіт та декларацію про податок на прибуток за 9 місяців 1995 року до Державної податкової інспекції Радянського району м. Києва не надав та свідомо ухилився від сплати податків на прибуток в сумі НОМЕР_1 карбованців, що становить 290186 грн. 40 коп.

Разом з тим, ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вищезазначеного злочину в судовому засіданні не визнав.

В ході досудового слідства свою вину у вчиненні вищезазначеного злочину обвинувачений також не визнав та поясняв, що з посади директора ДП «Інтресфера» він звільнився в перших числах вересня 1995 року, про те, що підприємством не були сплачені податки, та своєчасно не буз зданий звіт, він нічого не знав. Перевірка, результати якої викладені в акті податкової перевірки № 480 від 22.02.1996р., проводилась без його участі та відома. Сума, яка вказана в акті, не могла виникнути в результаті реалізації бананів, оскільки згідно документів та укладених контрактів, загальна вартість ввезених бананів не могла становити НОМЕР_2 карбованців.

Зазначені доводи ОСОБА_2 щодо його непричетності до вчинення злочину не були перевірені органом досудового слідства, слідчі дії, направлені на встановлення істини по справі, належним чином не проведені, і оцінка цим доводам обвинуваченого не дана.

Таким чином, органом досудового слідства не встановлено, що діяння, яке поставлено в провину ОСОБА_2, містить склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, і зазначена особа винна у його вчиненні.

Оскільки зазначену неповноту та неправильність досудового слідства суд не може усунути в судовому засіданні, справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України підлягає направленню на додаткове розслідування.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 7-1, 11-1, 281 КПК України, суд

постановив:

в задоволенні постанови заступника начальника СВ ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності відмовити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України направити прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з моменту проголошення.