Справа № 1-443/09
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07травня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Чуйко О.Г.
при секретарі Расуловій С.Ф.
за участю прокурора Перловської А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, гр.-ки України, з середньою освітою, не одруженої, на утриманні 4 неповнолітніх дітей, офіційно не працюючої,, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючої в АДРЕСА_3, раніше судимої: вироком Васильківського міжрайонного суду Київської області від 12.12.2007року за ст.191 ч.1 КК України , звільнена від кримінальної відповідальності внаслідок ЗУ України «Про амністію», вироком Васильківського міжрайонного суду Київської області від 25 липня 2008 року за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі із застосуванням ст.75, 76 КК України з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців; вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2009 року / зі змінами, внесеними ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2009 року/ за ст. 185 ч.2 КК України, із застосуванням ст.71, 79, 76 КК України до 2 років шести місяців позбавлення волі з іспитовим строком до досягнення дитини 7 річного віку,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 12 жовтня 2008 року, знаходилась у гостях в своєї знайомої ОСОБА_2 в приміщенні квартири АДРЕСА_1. В квартирі також знаходився знайомий ОСОБА_2 ОСОБА_3.
Приблизно o 11 годині ОСОБА_1, помітивши, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заснули в одній з кімнат квартири, маючи умисел на крадіжку чужого майна, почала оглядати квартиру з метою знайти цінні речі.
Знайшовши в одній із шаф гроші в сумі 9000 гривень, користуючись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 таємно викрала дані гроші, після чого разом з викраденими грошима з місця вчинення злочину зникла та розпорядилась викраденим на власний розсуд.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 винною визнала себе в повному обсязі, суду показала, що дійсно при обставинах, викладених в установчій частині вироку, вона 12 жовтня 2008 року, знаходилась у гостях в своєї знайомої ОСОБА_2 в приміщенні квартири АДРЕСА_1, де також знаходився знайомий ОСОБА_2 ОСОБА_3. Приблизно о 11 годині коли, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спали в окремій кімнаті квартири, почала оглядати квартиру з метою знайти цінні речі з метою їх викрадення. Знайшовши в одній із шаф гроші в сумі 9000 гривень, користуючись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, реалізуючи умисел на крадіжку, вона таємно викрала дані гроші, після чого з місця вчинення злочину зникла, грошима розпорядилась на власний розсуд.
З урахуванням повного визнання вини, каяття в скоєному злочині, тієї обставини, що на утриманні має чотирьох малолітніх та неповнолітніх дітей, на день розгляду справи судом працює, просить суд не позбавляти волі.
Враховуючи визнання підсудною ОСОБА_1 всіх фактичних обставин справи, суд в порядку ст. 299 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, обмежившись допитом підсудної, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна /крадіжці/, вчиненому повторно, і знаходить правильною кваліфікацію її дій за ст. 185 ч.2 КК України.
При призначенні міри покарання підсудній, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані про особу підсудної, яка вину визнала, щиросердно покаялася, має постійне місце проживання, на момент розгляду справи судом працевлаштувалася, позитивно характеризується, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, які знаходяться на її утриманні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 79, 76 КК України.
Відповідно до вироку Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2009 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 185 ч.1 КК України до одного року позбавлення волі. Цим же вироком на підставі ст. 79 КК України ОСОБА_1. звільнена від відбування покарання до досягнення 7 річного віку її донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6. Вирок суду набув чинності.
Оскільки злочин ОСОБА_1 по даній справі вчинений до постановления вироку Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2009 року, суд вважає необхідним призначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, у відповідності до вимог ч.4 ст. 70 КК України.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді З/трьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання з іспитовим строком до досягнення її донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, семи років, тобто до 27 червня 2013 року.
У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднати до призначеного судом покарання, призначене покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2009 року /з урахуванням змін, внесених ухвалою Апеляційного суду м. Києва та остаточно до відбування ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання з іспитовим строком до досягнення її донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, семи років, тобто до 27 червня 2013 року.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 9000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд.