Справа 5781

 Голов, в 1 інстанц. Гладишенко 1.В.

Категорія 34

Доповідач Зубова Л.М.

УХВАЛА

Іменем України

7 липня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючий Зубова Л.М.

судді Єлгазіна Л.П., Папоян В.В.

секретар Лєдовськая О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та комунального підприємства « Бірюзово» про відшкодування шкоди

та за зустрічним позовом заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди

з апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 10 березня 2009 року.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -,

встановив:

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 10 березня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволений частково, за рахунок ОСОБА_2 на користь позивачки відшкодовано шкоди: матеріальну у сумі 1845 грн., моральної-300 грн., розподілено судові витрати - всього стягнуто разом з судовими витратами, понесеними позивачкою, суму 2465 грн., у задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовлено, з чим не погодилась ОСОБА_4, у апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати, відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до неї про відшкодування шкоди, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну їх оцінку, зокрема зазначала, що суд не розрішив її клопотання про допит свідків для об’єктивного з’ясування обставин справи, вважала, що суд належно не перевірив чи мається причинно -наслідковий зв’язок між її діями та завданою ОСОБА_1 шкодою, не дав належної оцінки неправомірній оцінці поведінки позивачки ОСОБА_1, яка не допускала у„ свою квартиру робітників для проведення ремонтних робіт, крім того, зазначала, що розподіляючи судові витрати, суд 1 інстанції не витребував у ОСОБА_1 оригінали квитанцій на підтвердження понесених витрат. В іншій частині рішення суду доводи в апеляційній скарзі відсутні.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 311 ч. 1 п) 5 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом 1 інстанції.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи було встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями жилих будинків, затвердженим Постановою КМУ від 8.10.1992 року № 572 зі змінами від 24.01.2006 року № 5 власник і наймач квартири зобов’язаний не допускати виконання робіт і інших дій, які спричиняють псування приміщень, приладів, обладнання будинку, порушують умови проживання громадян, слід додержувати вимоги нормативно-правових актів сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожан сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст., 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відшкодовуючи шкоди на користь ОСОБА_1 за рахунок ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що ушкодження квартири ОСОБА_1 сталося внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 при проведенні ремонту її квартири, оскільки встановив та з цього виходив, що сторони у справі є сусідами, квартира ОСОБА_2 розташована над квартирою ОСОБА_1.

З висновками суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Розрішаючи спір, суд відшкодував шкоди на користь ОСОБА_1, не перевіривши правовий статус квартир сторін та розрішив позов в порушення ст. 11 ЦПК України, оскільки за матеріалами справи позов про відшкодування шкоди заявлено ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ( а.с. 6-8) - співвласниками ушкодженої квартири, які у засідання апеляційного суду надали свідоцтво про право сумісної власності на квартиру, суд допустив ОСОБА_5 в якості сторони у справі, що підтверджено журналами судових засідань, одначе процесуальне рішення щодо його позову не прийняв, а у засіданні апеляційного суду ОСОБА_5 підтвердив, що йому також завдано шкоди та підтвердив свій підпис на позовній заяві ( а..с8). Стосовно квартири ОСОБА_2, суд обмежився ксерокопією свідоцтва про право власності на квартиру 2003 року ( а., с 162), не завіреної в установленому законом порядку тане перевірив, хто є власником квартири наразі, оскільки у судовому засідання апеляційного суду ОСОБА_1 пояснювала, що ОСОБА_2. робила ремонт у квартирі для сина.

В порушення вимог ст. 88, 215 ЦПК України не наведено мотивів рішенню щодо розподілу судових витрат. Оскільки суд 1 інстанції при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права та розглянув не всі вимоги і цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом 1 інстанції, а позовні вимоги сторін взаємопов’язані, то рішення суду слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Керуючись ст. 311 ч. 1 п)5, 303 ч. 3 ЦПК України, апеляційний суд –

ухвалив:

 Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 10 березня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня проголошення у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України