Справа 22ц-5121

 Головуючий у 1 інстанції Літовка В.В.

Категорія 32

 Доповідач ВисоцькаВ.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області

в складі:

головуючого Висоцької B.C.,

суддів Зінов»своїА. Г., Шевченко В.Ю.

при секретарі Стефановій І.М., Суліма Є.Ю. за участю представника відповідача ВВДФСС в м. Краматорську Вараксіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчо! дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську Донецької області, Державного спеціалізованого підприємства по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс» про призначення одноразової допомоги, щомісячних страхових виплат при нещасному випадку на виробництві та відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я за апеляційного скаргою ОСОБА_3 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 9 грудня 2008 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 9 грудня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську Донецької області (далі - Фонду), Державного спеціалізованого підприємства по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс» (далі -ДСП «Комплекс») про призначення одноразової допомоги, щомісячних страхових виплат при нещасному випадку на виробництві та відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Позивач зазначив, що суд не врахував, він знаходився з підприємством в трудових відносинах, з ним стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджено актом форми Н-1, тому він має право на отримання всіх передбачених законом сум.

Представник відповідача - Фонду Вараксіна І.М. просить скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

Представник відповідача - Державного спеціалізованого підприємства по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс» до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до ст. 311 ч. 1 п. 3 ЦПК України, роз» ясень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», апеляційний суд може скасувати рішення суду першої інстанції з передачею справи на новий розгляд лише з підстав, вичерпно визначених у статті 311 ЦПК (вона розширеному тлумаченню не підлягає), за наявності яких рішення суду скасовується незалежно від правильності висновків суду та незалежно від того, чи посилаються учасники процесу на такі порушення (стаття 303 ЦПК). Зазначеними підставами можуть бути, серед інших підстав, розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_3 відповідно трудової угоди від 15 травня 2003 року, укладеної між ним та ДСП «Комплекс» виконував роботи по демонтажу металоконструкцій та обладнання з нержавіючої сталі, фрагменті їх до необхідних технологічних розмірів з використанням власного обладнання та устаткувань, навантаження на транспорт підприємства для перевезення на дезактивацію загальною кількістю 40 тон. Підприємство зобов’язалося нарахувати і виплатити за якісну і своєчасну роботу кошти в сумі 4 800 грн.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог про стягнення одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат, суд прийшов до висновку, що між сторонами не було укладено трудового договору, існували цивільно - правові відносини, а саме договір підряду, тому дія Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не поширюється на позивача.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди з підприємства ДСП «Комплекс», суд першої інстанції виходив з того, що позивач не перебував в трудових відносинах з підприємством і травму отримав не з вини підприємства ДСП «Комплекс».

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутності відповідача Державного спеціалізованого підприємства по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс», вважаючи, що воно повідомлено про час та місце розгляду справи належним чином.

Проте з таким висновком погодитися не можна з наступних підстав.

З обставин справи вбачається, що позивачем ОСОБА_3 заявлено позов про стягнення з відділення Фонду та ДСП «Комплекс» одноразової допомоги, щомісячних страхових виплат при нещасному випадку на виробництві та відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, проте позиція ДСП «Комплекс» про стягнення з них на користь потерпшого зазначених сум судом не з’ясовувалася.

З матеріалів справи вбачається, що 16 лютого 2007 року Державним спеціалізованим підприємством по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс» було складено акт форми Н-1, затверджений начальником територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву, який до теперішнього часу ані підприємством, ані відділеннями Фонду в м. Краматорську та в Іваньковському районі Київської області, де нещасний випадок був взятий на облік, не оспорений та не визнаний недійсним.

Згідно рішення Краматорського міського суду Донецької області від 3 жовтня 2007 року (а.с. 90), яке набрало чинності, ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах з відповідачем ДСП «Комплекс», і 13 червня 2003 року з ним стався нещасний випадок на території об’єкту ДСП «Комплекс». Проте в порушення ст. 212 ЦПК України суд на надав оцінку зазначеному доказу.

Відповідно до ст. 169 ч. 1 п.1 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі: неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Згідно до вимог ст. 191 п. 3 ЦПК України суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх в судовому засіданні. Учасників цивільного процесу, які не явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають в судове засідання на призначений день.

З матеріалів справи вбачається, що справа призначалася до судового розгляду неодноразово. З листопада 2008 року відповідач - представник Державного спеціалізованого підприємства по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс» до судового засідання не з’явився (а.с. 51).

Суд у зв’язку з перервою в судовому засіданні відклав розгляд справи на 26 листопада 2008 року, з 26 листопада 2008 року відкладено розгляд справи у зв’язку з неявкою відповідача на 9 грудня 2008 року. Проте з матеріалів справи вбачається, що повістки про час та місце розгляду справи відповідачу ДСП «Комплекс» у встановленому законом порядку надіслані та вручені не були.

9 грудня 2008 року судом першої інстанції ухвалено рішення у відсутності відповідача ДСП «Комплекс».

Під час допиту представника відповідача ДСП «Комплекс», підприємство не заперечувало проти розгляду справи у їх відсутність (а.с. 32-33), проте це не позбавляло суд першої інстанції обов’язку повідомити ДСП «Комплекс» про час та місце розгляду справи.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Надточій проти України» в рішенні від 15 травня 2008 року (справа щодо рівності сторін у процесі) констатував порушення п.1 ст. 6 Конвенції через розгляд справи за відсутності сторони.

Суд зазначив, що принцип рівності сторін як одна із складових ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає надання кожній із сторін розумної можливості відстоювати свою позицію у справа х-умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

З урахуванням конкретних обставин по справі, апеляційний суд вважає, що розглянувши справу у відсутності відповідача ДСП «Комплекс», суд допустив грубе процесуальне порушення, що тягне за собою скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст. 311 ч. 1 п. 3 ЦПК України.

.Керуючись ст. ст. 3ОЗ, 307, 311 ч. 1 п. 3, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 9 грудня 2008 року скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвали.