УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1595/ 2009

Головуючий у 1-й інстанції - Токар Н.В.

Категорія – 26

 Доповідач - Прозорова М. Л.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої - Можелянської З.М.

суддів - Ремеза В.А., Прозорової М. Л.

при секретарі - Панченку Д.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка Дніпропетровської області на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка про стягнення компенсації у зв’язку з порушенням строків виплати одноразової допомоги, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВВДФССНВ ПЗ України в м. Тернівка та просив стягнути з відповідача на його користь компенсацію у зв’язку з порушенням строків виплати одноразової допомоги у розмірі 12423, 85 грн.

Рішенням суду від 22.01.09р. позов ОСОБА_1 задоволено повністю та з відповідача на користь позивача стягнуто компенсацію у зв’язку з порушенням строків виплати одноразової допомоги у розмірі 12423, 85 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в позові відмовити, оскільки суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що під час виконання трудових обов’язків позивач отримав професійне захворювання.

Згідно первинного висновку МСЕК від 27.08.2002 року, позивачу було встановлено 40 % втрати професійної працездатності, та визнано інвалідом 3 групи /а.с. 8/.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Відділення № 3067/1 від 14.02.03року, позивачу було призначено страхову виплату одноразової допомоги у зв’язку з повторним ушкодженням здоров’я у розмірі 8800 грн./а.с. 12-13/.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо потерпілому або особам, які мають право наодержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв’язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про оплату праці».

Проте погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки вони не грунтуються на вимогах зазначеного Закону.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 „Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати", починаючи з 1 січня 2001 року компенсації підлягають такі грошові доходи, які не мають разового характеру. Тобто нарахована після 1 січня 2001 року одноразова допомога компенсації не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що під час виконання трудових обов’язків позивач отримав професійне захворювання.

Згідно первинного висновку МСЕК від 27.08.2002 року, позивачу було встановлено 40 % втрати професійної працездатності, та визнано інвалідом 3 групи /а.с. 8/. При освідченні на МСЕК від 11.02.2003 року позивачу було встановлено 20% втрати професійної працездатності по іншому виявленому професійному захворюванню -деформуючий артоз ліктьових та колінних суглобів.

Постановою Відділення № 3067/1 від 14.02.03року, позивачу було призначено страхову виплату одноразової допомоги у зв’язку з повторним ушкодженням здоров’я у розмірі 8800 грн. /а.с. 12-13/.

Рішенням тернавського міського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2006 року стягнуто ВВД ФСНВУ в м. Тернівці на користь ОСОБА_1 в рахунок недоплаченої суми одноразової допомоги 25511 грн.20 коп. /а.с. 9-10/

За таких обставин, з врахуванням того, що одноразова допомога нарахована ОСОБА_1 після 1 січня 2001 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано стягнув з ВВД ФСНВУ в м. Тернівка на користь ОСОБА_1 компенсацію у зв’язку з порушенням строків виплати одноразової допомоги у розмірі 12423, 85 грн. і находить можливим рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення по справі, яким ОСОБА_1 відмовити в його позовних вимогах до ВВД ФСНВУ в м. Тернівка.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка - задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2009 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка про стягнення компенсації у зв’язку з порушенням строків виплати одноразової допомоги - відмовити.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з моменту проголошення.