Справа № 22ц- 3808

Головуючий 1 інстанції Сіренко М. О.

Категорія 21

 Доповідач Постолова В. Г.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2009 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П.

Суддів: Постолової В. Г., Бабенко П.М.

При секретарі Приходько В.А.

За участю представника відповідача Ціоненко С. В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 5 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально- Міському районі м. Макіївки Донецької області про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2008 року позивачка звернулася до відповідача з позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 12 000 грн., яку їй спричинено внаслідок нещасного випадку на виробництві, яке мало місце 23 вересня 2005 року. При цьому посилалася на те, що висновком МСЕК від 23 березня 2006 року їй вперше було встановлено 30 % втрати професійної працездатності, у зв*язку з виробничою травмою, яка при повторних оглядах була підтверджена відповідними висновками МСЕК за 2007, 2008, 2009 роки.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької областівід 5 березня 2009 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до

відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально- Міському районі м. Макіївки Донецької області про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема вважає, що на час виникнення у неї права на отримання моральної шкоди, а саме на час нещасного випадку на виробництві 28 вересня 2005 року не було внесено ніяких змін та доповнень в Закон України « Про загальнообов*язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності».

Судом при розгляді справи встановлено, що 23 вересня 2005 року внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачка отримала травму. Відповідно до висновку МСЕК від 23 березня 2006 року їй вперше було встановлено 30% втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва, яке мало місце 23 вересня 2005 року.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходив з зупинення Законом України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» норми закону, яка передбачає відшкодування шкоди застрахованим особам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Встановлено, що судом при розгляді справи таких порушень припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Встановлено, що 23 вересня 2005 року внаслідок нещасного випадку на виробництвіпозивачка отримала травму. Відповідно до висновку МСЕК від 23 березня 2006 року їйвперше було встановлено 30% втрати професійної працездатності внаслідок травми, якамала місце 23 вересня 2005 року.

Відповідно до Закону України « Про загальнообов*язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» у разі стійкої втрати професійної працездатності право на отримання потерпілим страхових виплат, в тому числі і виплати за моральну(немайнову) шкоду настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Встановлено, що позивачці стійка втрата професійної працездатності вперше в розмірі 30% внаслідок трудового каліцтва, яке мало місце 23 вересня 2005 року була встановлена 23 березня 2006 року, тобто право на відшкодування моральної шкоди виникло саме з вказаного часу.

На підставі п. 27 ст. 77 Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1 Закону в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.

З огляду на викладене суд дійшов правильного висновку, що зупинення Законом України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» норми закону, яка передбачає відшкодування моральної шкоди у разі встановлення стійкої втрати професійної працездатності не дає підстав для її застосування.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального права або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 5 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дян набрання нею законної сили.