Справа № 22-4221/2007

 Головуючий у 1 інстанції Переверзева Л.І.

Категорія 57

Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С, суддів Молчанова С. І., Звягінцевої О.М., при секретарі Кузмінковій Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 березня 2009 року в матеріалі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відновлення корпоративних прав засновника господарчого товариства і відшкодування моральної шкоди,

встановив:

в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 березня 2009 року по зазначеній справі, як необгрунтовану і передати вирішення питання щодо відкриття провадження в справі на новий судовий розгляд.

Він зазначає, що в ухвалі не визначено другого відповідача ОСОБА_3 і зроблено неправильний висновок щодо відсутності підстав для розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

Апеляційним судом встановлено, що 10 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів.

Ухвалою судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 березня 2009 року відповідно до ст. 122 ЦПК України відмовлено у відкритті провадження в справі за вказаним позовом, оскільки він не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи скарги, просив про її задоволення, оскільки вважає, що відповідачі не набули будь-яких корпоративних прав і тому справа підсудна суду загальної юрисдикції.

Апеляцйний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Відповідно до п. 4 ст. 12 ГПК України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, підсудні господарським судам.

З змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Торезький механічний завод», а відповідачі є учасниками товариства за засновницьким договором, що не внесли належні внески в його створення, але прийняли рішення щодо ліквідації товариства та продажу його майна.

Тому позивач просив визнати дії відповідачів з ухвалення вказаних рішень товариства незаконними, визнати відсутність в них корпоративних прав, заборонити втручання у внутрішню діяльність товариства та стягнути з них солідарно на його користь у відшкодування моральної шкоди 1700 грн.

Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, зміст позовної заяви свідчить про наявність між сторонами спору, що виник саме з корпоративних відносин між учасниками господарського товариства, які пов’язані з його створенням, діяльністю та її припиненням.

Питання набуття чи не набуття відповідачами корпоративних прав складає предмет спору і підлягає з’ясуванню та встановленню судом.

Тому суддя дійшов правильного висновку щодо підсудності вказаної справи господарському суду і оскаржену судову ухвалу про відмову у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 постановив з дотриманням норм процесуального права.

Наявність в судовій ухвалі описки в частині не визначення другого відповідача ОСОБА_3 є підставою для виправлення описки і не є підставою для скасування ухвали.

За вказаних обставин, всупереч доводам апеляційної скарги, підстав для її задоволення і скасування судової ухвали немає.

Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 березня 2009 року, якою відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відновлення корпоративних прав засновника господарського товариства і відшкодування моральної шкоди, залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.