Справа № 22-5792\2009
Головуючий у 1 інстанції Чапланова О.М.
Категорія 34
Доповідач: Молчанов C.I.
ухвала
іменем україни
13 липня 2009 року. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Молчанова С.І.
суддів: Шевченко В.Ю., Будулуца М. С.
при секретарі Опря Ю. А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину майна, розподіл майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Торезького міського суду Донецької області від 14.05.2009 року.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2, який просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду змінити, перевіривши доводи скарги за матеріалами справи
ВСТАНОВИВ
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення Торезького міського суду Донецької області від 14.05.2009 року, яким задоволені позовні вимоги, суд визнав за позивачкою право власності та виділив їй майно:
- меблеву стінку „Калина", обідній стіл, 6 полум"яких стільців, журнальний
стіл, тумбочка, вартістю 800 грн.;
меблеву стінку виробництва Торезської меблевої фабрики, вартістю 500 грн.;
кухонний гарнітур, вартістю 100 грн.;
холодильник „Норд", вартістю 100 грн.;
пральну машинку „Вятка", вартістю 50 грн.;
пральну машинку „Малютка", вартістю 20 грн.;
пилосос, вартістю 50 грн.;
фен, вартістю 20 грн.;
праску „Мулінекс", вартістю 50 грн.;
люстру 3-х ріжкова, вартістю 50 грн.;
4 накидки на диван і крісла, вартістю 20 грн.;
килим настінний розміром 2x1, 5 м. (вишневий), вартістю 100 грн.;
килим настінний розміром 2x1, 5 м. (бежевий), вартістю 100 грн.;
6 м. килимової доріжки, вартістю 20 грн.;
кавовий сервіз на 6 осіб, вартістю 100 грн.;
м’які меблі (диван, два крісла), вартістю 200 грн. Всього на суму 2280 грн.
Суд визнав за відповідачем право власності та виділив йому майно:
меблеву стінку „Калина", вартістю 600 грн.;
меблеву стінку виробництва Торезської меблевої фабрики, вартістю 500 грн.;
спальний гарнітур (2 ліжка, платяна шафа, трюмо, 2 тумбочки), вартістю 800 грн.;
кухонний гарнітур, вартістю 80 грн.;
2 телевізори „Електрон" та „Рубін" по 50 грн., вартістю 100 грн.; килим для підлоги 4x3, 5 м. (зелений), вартістю 100 грн.; килим настінний червоний 3, 5x2, 5 м. (червоний), вартістю 200 грн.; килим для підлоги 3x2 м. (болотного кольору), вартістю 100 грн.; тостер, вартістю 10 грн.; вентилятор, вартістю 30 грн.;
столовий сервіз на 6 осіб виробництва Німеччина, вартістю 200 грн.; чайний сервіз на 12 осіб, вартості 100 грн.; 6 кришталевих рюмок, вартістю 100 грн; відеомагнітофон „Панасонік", вартістю 500 грн.; мікрохвильову піч „Мулінекс", вартістю 1000 грн. Всього на суму 4420 грн. Стягнув на користь позивачки з відповідача витрати на ІТЗ 30 гривен, на користь держави судовий збір 67 гривен.
Судом першої інстанції встановлено, що у січні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину майна, поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя.
Зазначала, що з 1.05.1975р. по 10.10.2008р. вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. 10.10.2008р. шлюб між ними розірвано. Від шлюбу з відповідачем мають двох дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які досягай повноліття і проживають окремо. В період зареєстрованого шлюбу нею і відповідачем було придбано майно:
меблева стінка „Калина", обідній стіл, 6 полум"яких стільців, журнальний
стіл, тумбочка під телевізор, вартістю 800 грн.;
меблева стінка „Калина", вартістю 600 грн.;
меблі дитячі виробництва Німеччина (меблева стінка, платільна шафа,
ліжко), вартістю 500 грн.;
кухонний гарнітур, вартістю 100 грн.;
холодильник „Норд", вартістю 100 грн.;
пральна машинка „Вятка", вартістю 50 грн.;
пральна машинка „Малютка", вартістю 20 грн.;
пилосос, вартістю 50 грн.;
фен, вартістю 20 грн.;
праска „Мулінекс", вартістю 50 грн.;
люстра 3-х ріжкова, вартістю 50 грн.;
4 накидки на диван по 5 грн., всього вартістю 20 грн.;
килим розміром 2x1, 5 м. (вишневий), вартістю 100 грн.;
килим розміром 2х 1, 5 м. (бежевий), вартістю 100 грн.;
6 м. килимової доріжки, вартістю 20 грн.;
кавовий сервіз на 6 осіб, вартістю 100 грн.;
м’які меблі (диван, два крісла), вартістю 200 грн.;
меблева стінка виробництва Торезської меблевої фабрики, вартістю 500 грн.;
спальний гарнітур (2 ліжка, платяна шафа, трюмо, 2 тумбочки), вартістю 800
грн.;
кухонний гарнітур, вартістю 80 грн.;
2 телевізори „Електрон" по 50 грн., вартістю 100 грн.;
килим для підлоги 4x3, 5 м. (зелений), вартістю 100 грн.;
килим 3, 5x2, 5 м. (червоний), вартістю 200 грн.;
килим для підлоги 3x2 м. (болотного кольору), вартістю 100 грн.;
тостер, вартістю 10 грн;
вентилятор, вартістю 30 грн.;
столовий сервіз на 6 осіб виробництва Німеччина, вартістю 200 грн.;
чайний сервіз на 12 осіб, вартістю 100 грн.;
6 кришталевих рюмок, вартістю 100 грн.;
відеомагнітофон „Панасонік", вартістю 500 грн.;
мікрохвильова піч „Мулінекс", вартістю 1000 грн. Всього ними придбано майно, яке підлягає розподілу на суму 6700 грн., на 1/2 частину якого вона має права. Позивачка просила, щоб їй суд залишив майно:
меблева стінка „Калина", обідній стіл, 6 полум"яких стільців, журнальний
стіл, тумбочка, вартістю 800 грн.;
меблева стінка виробництва Торезської меблевої фабрики, вартістю 500 грн.;
кухонний гарнітур, вартістю 100 грн.;
холодильник „Норд", вартістю 100 грн.;
пральна машинка „Вятка", вартістю 50 грн.;
пральна машинка „Малютка", вартістю 20 грн.;
пилосос „Аудра", вартістю 50 грн.;
фен, вартістю 20 грн.;
праска „Мулінекс", вартістю 50 грн.;
люстра 3-х ріжкова, вартістю 50 грн.;
4 накидки на диван та крісла по 5 грн., всього вартістю 20 грн.;
килим настінний розміром 2x1, 5 м., вартістю 100 грн.;
килим настінний розміром 2x1, 5 м., вартістю 100 грн.;
6 м. килимової доріжки, вартістю 20 грн.;
кавовий сервіз на 6 осіб, вартістю 100 грн.;
м’які меблі (диван, два крісла), вартістю 200 грн. Всього на суму 2280 грн.
Інше майно на загальну суму 4420 грн., перераховане у позовній заяві, вона просить залишити за відповідачем.
Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 14.05.2009 року позов задоволено. Суд визнав за позивачкою право власності та виділив їй в натурі:
меблеву стінку „Калина", обідній стіл, 6 полум"яких стільців, журнальний
стіл, тумбочка, вартістю 800 грн.;
меблеву стінку виробництва Торезської меблевої фабрики, вартістю 500 грн.;
кухонний гарнітур, вартістю 100 грн.;
холодильник „Норд", вартістю 100 грн.;
пральну машинку „Вятка", вартістю 50 грн.;
пральну машинку „Малютка", вартістю 20 грн.;
пилосос, вартістю 50 грн.;
фен, вартістю 20 грн.;
праску „Мулінекс", вартістю 50 грн.;
люстру 3-х ріжкова, вартістю 50 грн.;
4 накидки на диван і крісла, вартістю 20 грн.;
килим настінний розміром 2x1, 5 м. (вишневий), вартістю 100 грн.;
килим настінний розміром 2x1, 5 м. (бежевий), вартістю 100 грн.; 6 м. килимової доріжки, вартістю 20 грн.; кавовий сервіз на 6 осіб, вартістю 100 грн.; м’які меблі (диван, два крісла), вартістю 200 грн. Всього на суму 2280 грн.
Суд визнав за відповідачем право власності та виділив йому в натурі: меблеву стінку „Калина", вартістю 600 грн.;
меблеву стінку виробництва Торезської меблевої фабрики, вартістю 500 грн.; спальний гарнітур (2 ліжка, платяна шафа, трюмо, 2 тумбочки), вартістю 800 грн.;
кухонний гарнітур, вартістю 80 грн.;
2 телевізори „Електрон" та „Рубін" по 50 грн., вартістю 100 грн.; килим для підлоги 4x3, 5 м. (зелений), вартістю 100 грн.; килим настінний червоний 3, 5x2, 5 м. (червоний), вартістю 200 грн.; килим для підлоги 3x2 м. (болотного кольору), вартістю 100 грн.; тостер, вартістю 10 грн.; вентилятор, вартістю 30 грн.;
столовий сервіз на 6 осіб виробництва Німеччина, вартістю 200 грн.; чайний сервіз на 12 осіб, вартості 100 грн.; 6 кришталевих рюмок, вартістю 100 грн; відеомагнітофон „Панасонік", вартістю 500 грн.; мікрохвильову піч „Мулінекс", вартістю 1000 грн. Всього на суму 4420 грн. Стягнув на користь позивачки з відповідача витрати на ІТЗ 30 гривен, на користь держави судовий збір 67 гривен.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, рішення суду не підлягає скасуванню чи зміні з таких підстав:
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду є законним і обгрунтованим, якщо ухвалено на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови "Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 60 ч. 2 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу є суб, єктом сумісної власності подружжя. Суд розглянув справу на підставі доказів, що сторони надали суду.
Суд встановив, що сторони проживали у зареєстрованому шлюбі з 1976 року по 2008 рік. Суд встановив майно, яке можливо вважати сумісною власністю подружжя.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторони повина довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Висновок суду про задоволення вимог позивачки про право власності на 1\2 майна зроблено на підставі доказів, що сторони надали суду.
Суд встановив, що сторони під час шлюбу за сумісні кошти купили майно, що перелічено у позовної заяві, що власниками є кожен з подружжя на 1\2 частини майна.
Згідно вимог Закону, майно, яке подружжя купили за сумісні кошти та за час проживання у шлюбі, є сумісною власністю подружжя. Тому суд зробив правильний висновок, що сторони є власниками майна.
Суд задовольнив вимоги позивачки обгрунтовано. При таких обставинах суд прийшов до правильного висновку про необхідність розподілу майна у зазначеному варіанту.
Відповідно до вимог ст.. 307 ЦПК України, апеляційний суд має можливість залишити рішення суду першої інстанції без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що сторони є власниками у рівних частках на майно, яке зазначено у позовній заяві, розподілив майно між сторонами за цінами, які сторони зазначили у судовому засіданні. Проти призначення товарознавчої експертизи, яка б змогла вточнити ціни майна, сторони відмовилися, що суд підкреслив у рішенні.
Відповідач ОСОБА_2 пояснив у засіданні апеляційного суду про те, що не бажає клопотати про призначення експертизи, а не згоден з цінами на меблі Калина, які суд йому залишив, так як він сам знає про те, що ці ціни є завищеними.
Суд першої інстанції вирішив спір з урахуванням фактичних обставин спору, доказів, які сторони надали суду, при вирішенні справи додержався вимог матеріального та процесуального права, застосував закон, який підлягає застосуванню, вирішив спір у цій Частині позову правильно,
Доводи апеляційної скарги про необхідність задоволення позовних вимог частково, з урахуванням цін на меблі за ствердження відповідача, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права у рішенні, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Рішення є законним і обгрунтованим. Підстав для задоволення скарги у не вбачається.
Керуючись ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Торезького міського суду від 14.05.2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
.7 s?