Справа № 22 -4372 2009 року

Головуючий у 1 інстанції Ступін І.М.

Категорія: 44

 Доповідач Лісовий О.О.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 липня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого ЧЕРВИНСЬКОЇ М. Є.

Суддів: ЛІСОВОГО О.О., БАРСУКОВОЇ О.І.

При секретарі БАРАНОВІ В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Красногорівської міської ради Марийського району Донецької області

на рішення Марийського районного суду Донецької області від ЗО березня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Красногорівської міської ради Марийського району Донецької області, третя особа відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Марийського РВ ГУМВС України в Донецькій області про визнання права користування житловим приміщенням, зобов»язання видати ордер на квартиру та за зустрічним позовом виконавчого комітету Красногорівської міської ради Марийського району Донецької області до ОСОБА_2, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Марийського РВ ГУМВС України в Донецькій області про втрату права користування житловим приміщенням -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Марийського районного суду Донецької області від 30 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

Визнано за ним право на проживання у АДРЕСА_1.

Зобов»язано виконавчий комітет Красногорівської міської ради Марийського району Донецької області видати ордер на проживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1.

В задоволені позову виконавчого комітету Красногорівської міської ради Марийського району Донецької області до ОСОБА_2, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Марийського РВ ГУМВС України в Донецькій області про втрату права користування житловим приміщенням відмовлено.

ОСОБА_2, звернувшись в суд з позовом до виконавчого комітету Красногорівської міської ради Марийського району Донецької області з позовом про визнання права користування житловим приміщенням зазначив, що з 2000 року був зареєстрований у АДРЕСА_1, де мешкав разом із своєю матір»ю, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_1

З 13.12.2004 року по 06.02 2009 року він знаходився у місцях позбавлення волі за вироком суду, звільнився 06.02.2009 року на підставі закону України «Про амністію».

Під час відбування покарання в місцях позбавлення волі 22.10.2007 року він був знятий з реєстрації у квартирі, де проживав до арешту.

Вважає, що після відбування покарання у місцях позбавлення волі за ним зберігається право на житло у вказаній квартирі.

Відповідач, виконавчий комітет Красногорівської міської ради звернувся в суд із зустрічним позовом, в якому просив визнати ОСОБА_2 як таким, що втратив право на користування спірною квартирою, посилаючись на те, що позивач знятий з реєстрації у квартирі де проживав до арешту за власним бажанням, а тому вважає, що він втратив право на користування жилим приміщенням.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до вимог п.7 ч. 3 ст. 71 ЖК України за ним зберігається жиле приміщення понад шести місяців, оскільки він відбував покарання у місцях позбавлення волі за вироком суду.

В апеляційній скарзі виконавчий комітет Красногорівської міської ради Марийського району Донецької області просить рішення суду скасувати, задовольнити зустрічний позов про визнання ОСОБА_2 втративши право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що судом при ухваленні рішення порушені норми житлового права, спірна квартира знаходиться у власності територіальної громади, в ній ніхто не зареєстрований, крім того судом порушені вимоги цивільно-процесуального законодавства.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, який просив задовольнити апеляційну скаргу, позивача, та його представника, які просили рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав:

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з ксерокопії картки за формою А /а.с. 73/ позивач знятий з реєстрації 22.10.2007 року у квартирі АДРЕСА_1.

Згідно вироку Марийського районного суду Донецької області від 17.02.2006 року /а.с. 94 - 96/, позивач був засуджений за скоєння злочину до позбавлення волі, та згідно ксерокопії довідки про звільнення /а.с. 93/ знаходився у місцях позбавлення волі з 13.12.2004 року по 06.02.2009 року.

Позивач заперечує проти зняття з реєстрації у спірній квартирі за власним бажанням, з його пояснень вбачається, що заяву про зняття з реєстрації він не писав.

Відповідач же, у порушення вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, не надав суду, як першої інстанції так і апеляційної, доказів того, на підставі чого позивач, відбуваючи покарання у місцях позбавлення волі, був знятий з реєстрації у квартирі, де проживав до арешту.

Відповідно до вимог п.7 ч. 3 ст. 71 ЖК України, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім»ї понад шість місяців у випадку взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі, протягом усього часу відбування покарання.

Оскільки ОСОБА_2 відбував покарання у місцях позбавлення волі за вироком суду, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що за останнім зберігається жиле приміщення протягом всього часу відбування покарання.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Разом з тим, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне виключити з мотивувальної та резолютивної частини рішення висновок суду про зобов»язання виконавчого комітету Красногорівської міської ради видати ордер на проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1, оскільки згідно вимог ст. 58 ЖК України, ордер видається на вільне жиле приміщення і є єдиною підставою для вселення.

Позивач ОСОБА_2 був вселений у спірну квартиру на законних підставах, як член сім»ї наймача, право на користування жилим приміщенням не втратив, а тому такі висновки суду є зайвими.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Красногорівської міської ради Марийського району Донецької області відхилити.

Виключити з мотивувальної та резолютивної частини рішення висновок суду про зобов»язання виконавчого комітету Красногорівської міської ради видати ордер на проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 як зайвий, в решті рішення Марийського районного суду Донецької області від 30 березня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.