Справа № 22 - 4608 2009 року

Головуючий у 1 інстанції Сєрікова О.О.

Категорія: 37

 Доповідач Лісовий О.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого ЧЕРВИНСЬКОЇ М. Є.

Суддів: ЛІСОВОГО О.О., БАРСУКОВОЇ О.І.

При секретарі БАРАНОВІ В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 08 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 08 квітня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та стягнення судових витрат відмовлено.

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна, зазначив, що після смерті їхнього батька ІНФОРМАЦІЯ_1 року залишилося спадкове майно - жилий будинок за адресою АДРЕСА_1.

Він отримав свідоцтво про спадщину за законом на 1/3 спадкового майна.

Оскільки вказаний будинок знаходиться у спільній власності з відповідачем, просив його розділити та виділити в натурі 1/3 частину будинку.

Відповідач звернувся із зустрічним позовом, в якому просив визнати свідоцтво про право на спадщину позивача частково недійсним, оскільки вважає, що позивач має право на 1/6 частину спадкового майна після смерті батька, так як їх мати, яка пережила свого чоловіка відмовилася від належної їй частки спадкового майна на його ОСОБА_2 користь.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог як позивача так і відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі проведеної будівельно-технічної експертизи розділ будинку в натурі на дві ізольовані частини із виділенням в натурі 1/3 частину будівлі неможливий, крім того, оскільки мати сторін відмовилася від належної їй згідно ст. 60 СК України, як дружині спадкоємця, права на спільну сумісну власність, а від належної їй частини спадкоємного майна відмовилася на користь відповідача по справі, суд першої інстанції вважає правильним висновок, що позивачу належить 1/3 частини будинку, а відповідачу 2/3, а тому залишив будинок у спільному користуванні сторін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити, оскільки на його думку суд при ухвалі рішення порушив норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідача, відповідача та його представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав:

Встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належав жилий будинок АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, після смерті спадкодавця відкрилась спадщина за законом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті спадкодавця було три спадкоємця першої черги, які прийняла спадщину: сторони по справі-діти спадкодавця та його дружини ОСОБА_5. При цьому суд виходив з того, що частки спадкоємців у спадщині є рівними, а тому нотаріус правильно видав позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця на 1\3 частку спадкового майна^жилого будинку. Проте з такими висновками погодитись неможливо.

У відповідності з вимогами ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив. Відповідно до ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Апеляційний суд вважає, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за законом на 1\2 частку жилого будинку, оскільки інша половина будинку належала його дружінні. Спадкоємцями першої черги були сторони по справі та їх мати ОСОБА_5, остання мала право на 1\2 частину жилого будинку, як дружина померлого та на 1/3 від іншої половини, таким чином сторони по справі мали право кожний на 1/6 частину будівлі /по 1/3 від половини будівлі, яка належала їх померлому батькові/.

Із повідомлення Дружківської державної нотаріальної контори, /а.с. 34/ дружина померлого ОСОБА_5 згідно заяви № 361 від 12.05.2005 року відмовилася від належної їй частини спадщини на користь ОСОБА_2.

На підставі вказаних даних про відмову дружини від своєї частки спадщини на користь відповідача, суд вважав, що дружині належить 1\3 частка у спадковому майні, при цьому суд не врахував, що будинок був придбаний подружжям ОСОБА_2 під час шлюбу, є їх сумісним майном, а тому дружина спадкодавця мала право на 1\2 частку. Суд не врахував, що нормами Цивільного кодексу України не передбачена така відмова від права власності, а передбачена тільки відмова від спадщини. Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_4 спадщина відкрилась не на весь жилий будинок, а на 1\2 його частку, яка належала спадкодавцю за життя.

Оскільки спадщина відкрилась на 1\2 частку будинку, спадкоємців, які прийняли спадщину троє, ОСОБА_5 відмовилась від своєї частки на користь відповідача, свідоцтво про право на спадщину на законом, видане державним нотаріусом на 1\3 частку спадщини позивачу є таким, що порушає права відповідача. Таким чином, частка кожного із спадкоємців у спадщині після смерті ОСОБА_4 становить по 1\6 ( частка відповідача 1\6 +1\6 частка матері).

Згідно заповіту від 6.05.2005 року, посвідченого Дружківською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5 після своєї смерті зробила розпорядження, згідно якого належний їй на праві жилий будинок за вказаною вище адресою заповідає ОСОБА_2.

За життя ОСОБА_5 належала 1\2 частка як дружині, відповідач спадщину прийняв, оскільки проживав та зареєстрований в спадковому будинку разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Таким чином після смерті ОСОБА_5 відповідач по справі ОСОБА_2 має право на половину жилого будинку за заповітом та 2/3 частки від іншої половини за законом, а всього 5/6 частини всієї будівлі, а позивач по справі - на 1/6 частину від всієї будівлі.

Не підлягає задоволенню позов ОСОБА_5 про розподіл будівлі, скільки його частка у спірному будинку становить 1/6 частини, а позов він заявляв про виділ йому в натурі 1/3 частини від всієї будівлі, й не позбавлений можливості пред»являти такі вимоги у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи. Апеляційний суд за таких підстав скасовує рішення суду та ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог відповідача про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та відмовляє в позові про розподіл будинку.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України апеляційний суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 08 квітня 2009 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом задовольнити.

Внести зміни в свідоцтво про право на спадкування за законом, визнавши його частково недійсним, видане 21 листопада 2007 року Дружківською державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 на 1/3 частку жилого будинку АДРЕСА_1 в частині визначення спадкової частки, змінивши 1/3 частку на 1/6 частку.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл жилого будинку відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.