Справа 22- 5814

Суддя 1 інстанції Ясинський О.В.

Категорія 34

 Доповідач Резникова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого: судді Маширо О.П. Суддів Резникової Л.В.., Троценко Л.І. При секретарі Голубцові А.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Селидівського міського центру зайнятості

на ухвалу Селидівського міського суду м. Донецької області від 14 травня 2009 року в справі за позовом Селидівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення переплати державної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення переплати державної допомоги.

Ухвалою Селидівського міського суду м. Донецької області від 7 квітня 2009 року вказана позовна заява була залишена без руху, з наданням до 17 квітня 2009 року строку для усунення недоліків, зокрема - оплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Після чого ухвалою від 14 травня 2009 року вказана позовна заява визнана неподаною і повернута позивачеві.

Не погодившись з такою ухвалою, позивач звернувся в суд з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду як таку, що не відповідає процесуальному законодавству.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріалисправи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з такихпідстав: *^

Визнаючи позовну заяву неподаною і повертаючи її позивачеві, суд виходив з того, що дана справа повинна розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Проте такий висновок суду не відповідає обставинам справи з якої вбачається, що позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення переплати державної допомоги, при цьому просив розглянути справу в порядку Кодексу про адміністративне судочинство.

Суд, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, визнаючи позовну заяву неподаною і повертаючи її позивачеві послався на норми ЦПК України за якими позовні вимоги не заявлялися, тобто вийшов за межі заявленого позову.

Окрім того, суд не врахував, вимоги ст. 15 ЦПК України, якою передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.  

1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства ( далі-КАС) України.

Відповідно до змісту п.Іч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ч.4 ст. 50 КАС України передбачено, що громадяни України, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень у випадках встановлених законом.

З наведеного вбачається, що УПСЗН, пред’являючи позов діяв на підставі делегованих йому законом владних повноважень щодо стягнення надмірно виплачених і сум, а тому спір, що виник за його зверненням, підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, тому ухвала суду не відповідає нормам діючого законодавства, що є підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Селидівського міського центру зайнятості задовольнити.

Ухвалу Селидівського міського суду м. Донецької області від 14 травня 2009 року скасувати, справу направити до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою.