УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц-1358/2009

 Головуючий суддя у 1-й інстанції-Чумак Т.А.

Категорія – 6

 Доповідач - Гоков П.В.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМУКРАЇНИ

14 квітня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого Глущенко Н. Г.

суддів: Гокова П.В., Рудь В.В.

при секретарі: Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради та управління Держкомзему у м. Дніпропетровську, третя особа комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання права власності і зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено ; за ним визнано право приватної власності на новостворене нерухоме майно - житловий будинок А-1 домоволодіння АДРЕСА_1 та господарські будівлі і споруди Б, б літня кухня, Е гараж, ЖЗ сараї, И вбиральня, № № 1-14 огорожа, № 15 яма та II, III мощення та зобов’язано виконавчий комітет Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради винести рішення щодо вводу в експлуатацію новоствореного нерухомого майна.(а.с. 1 ЗОНІ)

В апеляційній скарзі управління Держкомзему в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області з посиланням на недотримання з боку суду вимог матеріального та процесуального закону, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, аргументи апелянта в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла думки, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в 1985 році - за побутовою угодою у громадянки ОСОБА_2- придбав домоволодіння з надвірними побудовами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, після чого самовільно здійснив добудови і будови господарських та побутових споруд.

В жовтні 1985 року та в лютому 2007 року спеціалістами КП «ДМБТІ» було проведено інвентаризацію об’єкта та виготовлено технічний паспорт на (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, згідно з яким зроблено відмітки-запис про «самовільне будівництво» на все домоволодіння.

У липні 2008 року позивачем було отримано технічний висновок по результатам обстеження будівель і споруд на зазначеній земельній ділянці, який було виконано ТОВ «Дніпропетровський дослідно-будівельний інститут» з висновком, що всі будівлі виконані з дотриманням чинних вимог будівельних, санітарно-гігієнічних і експлуатація будинку можлива.

Станом на 2008 рік ОСОБА_1 зареєстрований у ДШ Жовтневого району як власник земельної ділянки по АДРЕСА_1 і не має заборгованості по сплаті земельного податку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка перебуває в користуванні позивача на законних підставах, а право власності на новостворені споруди - за вищевикладених обставин - треба визнати за Гейко.

Колегія не може погодитися з таким висновком, оскільки він суперечить матеріалам справи та діючому законові.

На момент вирішення спору земельна ділянка не була відведена у встановленому законом порядку Гейко і вже одна ця обставина робила неможливим визнання за ним права власності на самочинно збудовані на ній споруди ( факт внесення платежів до органів ДШ не є тотожним законному користуванню земельною ділянкою ).

Земельний кодекс України в ст.. 126 визначає документи, що посвідчують право на земельні ділянки: договір оренди та державний акт на право власності на земельну ділянку.

Ні того, ні іншого в позивача не було.

Питання щодо ведення обліку землекористувачів в м. Дніпропетровську перебувають за межами компетенції державних податкових інспекцій, тому їхні дані стосовно таких осіб не можуть слугувати беззаперечним доказом на підтвердженням законності використання земельної ділянки.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, що здійснила самочинне будівництво, за умови надання у встановленому порядку земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно.

Така вимога закону не була дотримана.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач отримав від відповідних органів документи на введення новоствореного нерухомого майна в експлуатацію.

Відповідно до вимог ст..331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, а якщо закон вимагає прийняття його в експлуатацію ( як в даному випадку), то - з моменту прийняття його в експлуатацію.

Суд не звернув увагу на зазначені вимоги закону і постановив рішення всупереч вимогам матеріального закону.

За таких обставин прийняте рішення не може залишатися в силі.

Зважаючи на те, що докази по справі досліджено в достатньому обсязі, колегія вважає за можливе постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2008 року - скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 в позові до виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради та управління Держкомзему в м. Дніпропетровську щодо визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 та щодо зобов’язання виконавчого комітету Жовтневої в м. Дніпропетровську Ради ввести в експлуатацію зазначене домоволодіння.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.