Справа № 22-4853
Головуючий в 1 інстанції Панова Т.Л.
Категорія 27
Доповідач Бондаренко Л.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
30 червня 2009р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Пономарьової О.М. суддів Бондаренко Л.І., Бабенко П.М. при секретарі Артамоновій С. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дружківського міського суду від 13 квітня 2009р.
по цивільній справі за позовом акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і за зустрічним позовом ОСОБА_1 позовом акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про стягнення моральної шкоди та визнання недійсним договору кредиту.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008р. позивач ОСОБА_2 банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, посилаючись на те, що згідно з умовами кредитного договору № 305і/2004р. від 16.04.2004р., укладеному між Банком і відповідачем ОСОБА_1 йому були передані на капітальний ремонт житла кошти у сумі 10. 000 грн. зі сплатою 27 % річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 13.04.2007р.
ОСОБА_1 зобов’язань по погашенню заборгованості за кредитом та нарахованим процентам згідно графіку не виконав, чим порушив вимоги п. 3.3.5., 3.3.6, 3.3.8 Кредитного Договору (далі КД).
Пунктом 4.2. КД передбачено, що у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків оговорених КД або прострочення строків повернення кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.
Відповідно до п. 4.3 КД передбачено, що у випадку порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2.-3.3.1 1. КД позичальник зобов"язаний сплатити кредитору штраф в розмірі 10% від суми кредиту.
Заборгованість за кредитом і відсоткам не погашена і становить на 01.09.2008р.:сума непогашеного кредиту 8.888 грн.; сума заборгованості по процентам 9 751, 81грн.; пеня за порушення умов КД - 5748, 64 грн.; штраф, згідно п.п.4.3. КД- 1.000 грн.
Загальна сума заборгованості по КД становить 2. 388.45грн., яку просили стягнуть з відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до АКБ „Укрсоцбанк" із зустрічним позовом про стягнення моральної шкоди та визнання недійсним фіктивного договору кредиту № 305і/2004р., в якому зазначав, що по заяві банку проти нього була порушена кримінальна справа 23.02.2005року, яка в подальшому була повернута судом на додаткове досудове слідство 11.06.2007р., потім була припинена прокуратурою міста Дружківка. Позивачу відомо, що він особисто заяву на отримання кредиту та документів банку не надавав і кредит в банку не отримував.
Кошти з його кредиту в сумі 10 000 грн. були використані банком на погашення кредиту ВАТ „Горизонт" керівником і засновником якого був ОСОБА_3
Внаслідок неправомірних дій позивача йому була заподіяна моральна шкода, на протязі 4 років він не має нормального життя, погіршився стан здоров"я.
Просив суд стягнути с АКБ „Укрсоцбанк" на його користь 10.000 грн. моральної шкоди, 500 грн. за надання правової допомоги, 8, 50 грн. судового збору, 7, 50 грн. інформаційно технічне забезпечення процесу, визнати кредитний договір між ним АКБ „Укрцоцбанк" недійсним.
Рішенням Дружківського міського суду від 13 квітня 2009р. позов акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерно-комерційного * банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 3051/2004 від 16 квітня 2004р. станом на 1 вересня 2008р. у загальній суми 23.107 грн. - заборгованість за кредитом у сумі 8.888 грн., по процентам 9.751 грн., 81 коп., пеня -3.467 грн., щтраф- 1.000 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 231 грн., 07 коп. та по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 30 грн.
В решті позову відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку „ соціального розвитку «Укрсоцбанк» про стягнення моральної шкоди та визнання недійсним договору кредиту відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог банку та задоволення його вимог. Посилався на те, що ОСОБА_1 не надавав заяву про надання кредиту, анкету не заповнював. По справі відсутня кредитна справи ОСОБА_1, тому підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором немає. Суд безпідставно відмовив в задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання КД фіктивним та стягнення моральної шкоди, яка заподіяна неправомірними діями банку.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду в частині стягнення пені - 3.467 грн., штрафу - 1.000 грн. скасуванню з ухваленням у відповідності п.4 ст. 309 ЦПК України нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стянення пені- 3.467 грн., штрафу - 1000 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що між АКБ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3051/2004 від 16.04.2004р., відповідно до якого, Банк шляхом видачі готівки через касу банку надав ОСОБА_1 кредит в сумі 10 000 грн. зі сплатою 27% річних, з кінцевим терміном повернення 13.04.2007р.
Згідно п.1.1.2 КД погашення основної суми Кредиту здійснюється у сумі 278, 00 грн. щомісячно. Погашення відсотків здійснюється десятого числа наступного місяця відповідно до п. 2.4.1 КД.
Згідно п. 3.З.5. КД позичальник зобов"язаний дотримуватись положень цього ‘ договору, а також договорів, визначених п. 1.3. цього договору.
Відповідно до п. 3.3.7 КД позичальник зобов"язаний сплатити винагороду за використання кредиту в порядку визначеному п.п. 2.4-2.5 КД.
Відповідно до п.п.3.3.8 КД відповідач зобов’язаний повернути в повному обсязі кредит із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у термін до 13.04. 2007р.
Згідно п. 4.2. КД у разі прострочення відповідачем строків сплати процентів, також прострочення строків повернення Кредиту, він сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.
Згідно п. 4.3.КД у разі порушення відповідачем вимог п.п. 3.3.2.-3.3.11 КД. він зобов’язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від суми кредиту, за кожний випадок порушення.
Суд перевіряючи вимоги банку, правильно дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином умови КД щодо погашення кредиту і відсотків, тому правильно стягнув з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 8.888 грн., по процентам 9.751 грн., 81 коп.
Суд при визначенні суми штрафних санкцій застосував положення статті 258 ЦК України, зменшивши розмір пені- до 3.467 грн., штрафу- 100 грн.
Між тим, апеляційний суд вважає, що при виникнених обставин по справі, часу звернення банку до суду, вимог статті 258 ЦК України, підстав для стягнення штрафних санкцій з відповідача ОСОБА_1 не має, тому позовні вимоги банку про стягнення штрафу і пені не підлягають задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що банк звернувся до суду 6 жовтня 2008р., договір кредиту між сторонами укладений 16 квітня 2004р. з кінцевим терміном повернення заборгованості до 13 квітня 2007р.
Частиною 2 ст. 258 ЦК України встановлено річний скорочений строк позовної давності і застосовується до вимог про стягнення штрафу, пені, які можуть бути заявлені протягом цього строку.
Оскільки позивач звернувся до суду з даними вимоги після закінчення строку позовної давності, то такі вимоги, не є обгрунтованими.
Суд першої інстанції, перевіряючи доводи ОСОБА_1 та його представника, про те, що ОСОБА_1 не отримував кредитні кошти в банку, не знайшов їх переконливими.
Висновок суду відповідає обставинам по справі, умовам кредитного договору, який підписаний позичальником ОСОБА_1 0.0.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 отримав кошти за КД і за його згодою ці гроші були спрямовані на погашені кредитної заборгованості ТОВ «Горизонт» перед Банком. Отримання коштів ОСОБА_1 0.0. підтверджується заявою на видачу готівки № на ім" я ОСОБА_1, договіром застави від 16 квітня 2004р., укладений між сторонами на легковий автомобіль ОСОБА_1, комп’ютера, монітора, принтера, заяви ОСОБА_4 від 8 квітня 2004р. до нотаріальної контори про згоду її чоловіку ОСОБА_1 на заставу автомобіля, який придбаний під час шлюбу.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що Банком не було правильно оформлено кредитну справу, що ОСОБА_1 не надавав банку заяв на отримання « споживчого кредиту, заяву на відкриття рахунку, не є підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позову про стягнення суми заборгованості за КД.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 підписав КД, а тому у відповідності з вимогами ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України зобов’язаний виплатити заборгованість за КД.
Доводи про те, що кредитний договір є фіктивним, не підтверджені доказами по справі.
У відповідності з положеннями статті 234 ЦК України фіктивний правочин визнається недійсним внаслідок того, що він не відповідає загальним підставам дійсності правочінів, вказаних в ч.5 статті 203 ЦК України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.
По справі не має доказів про те, що дія ОСОБА_1 при підписанні кредитного договору не спрямована на виникнення його обов’язків про виплату грошей за кредитним договором.
Фіктивним можна визнавати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру створити ці вільно-правові наслідки. Якщо ж одна сторона такий намір мала, такий правочин не може бути визнаний недійсним.
По справі відсутні докази, які б свідчили про те, що Банк укладав КД без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися договором, тому підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 не має.
Оскільки з ОСОБА_1 стягується загальна сума заборгованості закредитним договором та проценти за цим договором в розмірі 18.639 грн., 81 коп., згідно ст. 88 ЦПК України необхідно зменшити суму витрат за сплату судового збору до 186грн., 40 коп.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити „ частково.
Рішення Дружківського міського суду від 13 квітня 2009р. в частині стягнення пені- 3.467 грн., штрафу - 1000 грн. скасувати і відмовити в задоволенні позовних вимог акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стянення пені- 3.467 грн., штрафу - 1000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерно-комерційного банку соціального витрати на сплату судового збору в сумі 186 грн., 40 коп. грн.
В решті частини рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції- Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.