Справа № 2-602/10р.
РІШЕННЯ
Іменем України
05 серпня 2010 року м. Феодосія
Феодосійський міський суд АРК у складі: головуючого судді - Микитюк О.А., при секретарі - Маричевій С.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи Першої Феодосійської державної нотаріальної контори про усунення від права на спадкування, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участю третьої особи Першої Феодосійської державної нотаріальної контори, про визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння – Встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи Першої Феодосійської державної нотаріальної контори про усунення від права на спадкування, мотивуючи свої вимоги з посиланням на ч.4 і ч.5 ст. 1224 ГК України та СК України тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1. Спадкоємцями після смерті батька є він, його син від першого шлюбу, ОСОБА_5 - донька від другого шлюбу, та ОСОБА_3 - мати померлого. Він у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і йому стало відомо, що із заявою про прийняття спадщини звернулась друга дружина батька – ОСОБА_2. Але, оскільки між нею та його померлим батьком ще в 2007 року за рішенням суду шлюб було розірвано, її необхідно усунути від права на спадкування, оскільки на момент смерті спадкодавця вона не була його дружиною, хоча розірвання шлюбу в органах РАЦС не зареєстроване.
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участю третьої особи - Першої Феодосійської державної нотаріальної контори, про визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння, мотивуючи свої вимоги тим, що в період шлюбу з ОСОБА_4 ними був придбаний будинок АДРЕСА_1, у зв,язку з чим їй належить 1\2 частина будинку як дружині. Після смерті ОСОБА_4 вона звернулася до нотаріуса із заявою про виділ її частини в спільному майні подружжя та про прийняття спадщини після смерті чоловіка, але у зв.язку з розглядом спору в суді, нотаріус частку не виділила і рекомендувала звернутися до суду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_3 за довіреністю, ОСОБА_8 позов ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі і просила його задовольнити, а позов ОСОБА_2 не визнала в повному обсязі і просила в його задоволені відмовити. Суду пояснила, що 30 жовтня 2007 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано на підставі рішення суду, яке набрало законної сили і ніким не скасовано. Розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не зареєстроване у відділі РАЦС м. Феодосії, однак у відповідності до вимог ст. 114 СК України шлюб припиняється з моменту набрання рішення суду про розірвання шлюбу законної сили, а отже і припиняються усі особисті та майнові права подружжя, незалежно від реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС. Спірний будинок був придбаний за гроші, що були отримані ОСОБА_4 від продажу своєї особистої квартири в м. Новосибірську, та гроші, що передав йому в борг батько ОСОБА_2, ОСОБА_9 Але борг ОСОБА_4 повернув в спішному порядку, коли ОСОБА_9 став вимагати повернення боргу. Для цього він продав за безцінь квартиру по вул. Сімферопольське шосе в м. Феодосії та автомобіль, що належали йому на праві приватної власності, оскільки були майном, придбаним до шлюбу з ОСОБА_2 Отже, спірний будинок є тільки його власністю і не є спільною власністю подружжя ОСОБА_1. Крім того, оскільки ОСОБА_2 ще до розірвання шлюбу, в квітні 2007 року покинула хворого чоловіка, не надала йому належної допомоги, хоча він потребував стороннього догляду, не приймала участі у його лікуванні, тому вона не може мати право на спадкування. До смерті ОСОБА_4 його доглядала мати, ОСОБА_3, а надання допомоги під час похорон з боку ОСОБА_2, це було зроблено тільки для того, щоб морально вбити мати померлого, оскільки ОСОБА_2 робила все всупереч бажанням матері. Крім того, ОСОБА_4 багато часу робив на крайній півночі, заробляв мільйони і передав їх ОСОБА_6, але остання їх витратила на свій розсуд і під час лікування мати надавала допомогу сину зі своєї пенсії.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_11 позов ОСОБА_1 не визнали, а свій позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтримала в повному обсязі і суду пояснили, що дійсно ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, якій розірвано в жовтні 2007 року, але в органах РАЦС не зареєстрований, оскільки сам ОСОБА_4 просив її не реєструвати розірвання шлюбу та не ділити майно і вона погодилась на його пропозицію. Крім того, вона в квітні 2007 року пішла від чоловіка, оскільки останній з 2002 року захворів на туберкульоз, був поставлений разом з усіма рідними на облік, але лікуватися не хотів и зловживав спиртними напоями, його неодноразово виганяли з лікарні, він влаштовував дома скандали, дитина стала дуже нервовою і вона змушена була піти проживати до батька, переживаючи за своє здоров,я та здоров,я дитини. Крім того, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп,яніння ОСОБА_4 в 2005 році упав і отримав тяжку травму голови. Його оперували, неодноразово лікували, але виписали з лікарні за порушення дисципліни та режиму, оскільки він почав пити спиртні напої і не бажав лікуватися. Після лікарні і до самої смерті він ходив до неї, просив гроші на спиртні напої і намагався помиритися, але вона відмовляла. Щодо продажу квартири в Новосибірську, їй відомо тільки, що ця квартира належала йому та його першій дружині, вона дійсно разом з чоловіком їздили в це місто, але участі у продажу квартири не приймала, бо цим займалися її чоловік та його перша дружина і грошей вона не бачила. Будинок в с. Ближнє м. Феодосії купили за спільні гроші та гроші батька, який сплатив половину вартості будинку. Борг батькові дійсно вернули, але грошима зщі спільного сімейного бюджету і тільки після того, як її чоловік вигнав батька з дому і той змушений був покупати собі житло.
Відповідач ОСОБА_3 позов ОСОБА_2 також не визнала в повному обсязі з підстав вказаних представником ОСОБА_8
Суд, вислухавши сторони, їх представників, допитавши свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, дослідивши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_1 не обґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню. А позов ОСОБА_2 заснованим на законі та обґрунтованим.
Матеріалами справи і дослідженими в судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
16 жовтня 1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відділом реєстрації актів цивільного стану Феодосійського МУЮ зареєстрований шлюб, про що зроблено актовий запис № 347 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_5, про що відділом РАЦС Феодосійського МУЮ зроблено актовий запис № 79 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2. Батьками дитини зареєстровані: ОСОБА_4 та ОСОБА_2.
03 лютого 2001 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_15 і ОСОБА_16 укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 (реєстр № 214). Договір зареєстрований в реєстровій книзі № 3 Феодосійського МБРТІ під № 276 на стор 16.
Рішенням Феодосійського міського суду від 30 жовтня 2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано. Рішення набрало законної сили і ніким не скасовано. Розірвання шлюбу в органах РАЦС не зареєстровано, що підтверджується повідомлення відділу РАЦС Феодосійського МУЮ від 25.11.2008 року, у відповідності до якого актовий запис про розірвання шлюбу між вище вказаними особами не зареєстрований.
У відповідності до ст. 6, 10, 11 ЦК України розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У відповідності до вимог ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до вимог ст. 22 КпШС України, що діяв на час придбання спірного домоволодіння, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною
сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. У відповідності до вимог ст.28, 29 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу. Для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності.
У відповідності до вимог ст. 60 СК України, що діє на момент розгляду справи, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже оскільки спірний будинок було придбано в період шлюбу, ОСОБА_2 є власником 1\2 частини будинку АДРЕСА_1 як дружина ОСОБА_4
В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_8, на ті обставини, що спірний будинок не є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 з тих підстав, що останній придбаний за гроші, отримані від продажу майна, що належало на праві особистої приватної власності ОСОБА_4 до шлюбу з ОСОБА_2 і за гроші, що ОСОБА_4 заробив, працюючи в старательській артелі «Зеніт» в Республіці Саха.
В судовому засіданні встановлено, що будинок було придбано за гроші, половину з яких надав за борговою розпискою батько ОСОБА_2, ОСОБА_9, про що не заперечували і ОСОБА_8, і ОСОБА_3, а другу половину оплатило саме подружжя. Після першої вимоги борг ОСОБА_9, був повернутий йому. Але доказів належності квартири АДРЕСА_2 та автомобіля ВАЗ ОСОБА_4 на праві особистої власності і придбання цього майна у власність ще до шлюбу з ОСОБА_2, суду не надано. Крім того, суду не надано доказів укладення договорів купівлі-продажу зазначеного вище майна, а також не надано доказів, що для повернення саме цього боргу майно було продане.
Посилання представника ОСОБА_8 на ті обставини, що будинок було придбано за гроші, отримані від продажу власної квартири ОСОБА_4 в м. Новосибірську, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки відповідачем ОСОБА_3 та її представником ОСОБА_8 не надано доказів щодо зазначених обставин і клопотань про витребування доказів на підтвердження цієї обставини також не заявлялося.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що Насипнівською сільською радою м. Феодосія 12 травня 2008 року було зроблено актовий запис № 47 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді 1\2 частини будинку АДРЕСА_1.
Після його смерті спадкоємцями із заявами про прийняття спадщини в нотаріальну контору звернулися - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, син спадкодавця; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2- донька спадкодавця; ОСОБА_3 - мати спадкодавця та ОСОБА_2 - дружина спадкодавця. Вище зазначені особи звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк, що підтверджується даними спадкової справи.
У відповідності до вимог п. 4 та 5 ст. 1224 ЦК України, на які як на підставу своїх позовних вимог про усунення від права на спадкування ОСОБА_2, посилається позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8, не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
В судовому засіданні встановлено, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірваний. Доказів визнання шлюбу між вище вказаними особами суду не надано. Посилання позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_8 на той факт, що шлюб між спадкодавцем ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірваний, у зв,язку з чим її необхідно усунути від права на спадкування, суд знаходить не заснованим на законі, оскільки статтею 1224 ЦК України встановлені підстави з яких особа усувається від права на спадкування і розірвання шлюбу не входить в перелік таких підстав.
Щодо посилання позивача та його представника на ті обставини, що ОСОБА_2 не надавала допомоги спадкодавцеві, який через тяжку хворобу і каліцтво був у безпорадному стані, суд знаходить їх безпідставними.
У відповідності до роз,яснень Постанови Пленуму Верховного суду України № 7
від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» факт ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов’язку. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 в грудні 2005 році отримав черепно-мозкову травму та забив головний мозок, неодноразово протягом 2006-2007 року проходив лікування у Феодосійській міській лікарні № 1, був інвалідом 3 групи, що підтверджується даними витягів-епікризів та довідки МСЕК НОМЕР_4 від 16.02.2007 року. Але суду не надано доказів, що ОСОБА_4 потребував стороннього догляду у зв,язку з тяжкою хворобою або каліцтвом чи перебував у тяжкому безпорадному стані або не міг самостійно забезпечити умови свого життя . Крім того, факт відсутності безпорадного стану також підтвердили і свідки: ОСОБА_17 та ОСОБА_12, які в судовому засіданні суду пояснили, що спілкувалися з сімєю ОСОБА_1. ОСОБА_4 останній рік проживав разом з матір’ю, з дружиною розійшлися, оскільки він зловживав спиртними напоями і захворів, його неодноразово бачили на вулиці в нетверезому стані, але безпорадним він не був.
Суд не приймає до уваги заяви громадян ОСОБА_18, ОСОБА_19, оскільки вони належним чином не завірені. Крім того, на думку суду, пояснення, надані в заявах вище зазначених осіб, не стосуються обставин справи, оскільки факт проживання матері з сином не є предметом доказування і цю обставину сторони не заперечують.
На підставі викладеного, керуючись ст.6,10,11,60,213-215 ЦПК України, ст.. 1224 ЦК України, ст.. 22 КпШС України, ст.. 60,68,70 СК України, суд вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи Першої Феодосійської державної нотаріальної контори про усунення від права на спадкування відмовити в повному обсязі.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участю третьої особи - Першої Феодосійської державної нотаріальної контори, про визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий (підпис) О.А. Микитюк
Копія вірна: суддя- секретар -
- Номер: 2/708/11
- Опис: про розірвання шлюбу
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-602
- Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області
- Суддя: Микитюк Ольга Андріївна
- Результати справи: закрито провадження
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.06.2011
- Дата етапу: 26.01.2012