Справа №2а-413/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2010 року м. Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Зейкана І.Ю.
при секретарі судового засідання Бірук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань Кузнецовського міського суду адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ОДДЗ УДАІ УМВС України у Рівненській області Петровського Андрія Вікторовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
До Кузнецовського міського суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Петровського Андрія Вікторовича з вимогою скасувати постанову серії ВК № 124194 від 03.07.10 у справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що швидкість на автодорозі Київ-Ковель не перевищував, рухався зі швидкістю 100 км/год., з показником вимірювального приладу не згідний. На його звернення не було надано на ознайомлення документи про проведення перевірки вимірювального приладу.
У судовому засідання ОСОБА_1 не з’явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі. Вказав, що позовні вимоги підтримує.
Відповідач Петровський у судове засідання не з’явився. Будучи належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідач про причини неявки суду не повідомив. Заперечення на позов не подав.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних і ній доказів.
Суд, дослідивши доводи позивача та письмові докази, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.07.10 інспектором Рівненської роти ОДДЗ УДАІ УМВС України у Рівненській області Петровським А.В. винесена постанова серії ВК № 124194, якою позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн.
Згідно з постановою, позивач 03.07.10 о 21 год. 24 хв. на автодорозі Київ-Ковель, 251 км на автомобілі марки Тойота, д.н. НОМЕР_1, перевищав встановлену швидкість руху. На автодорозі, що відноситься до категорії інших доріг рухався зі швидкістю 114 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом Беркут № 0510056.
Відповідач не надав відомості про наявність дозволу на використання приладу «Беркут», а також сертифікат відповідності приладу або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного захисту інформації. Стаття 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачає, що засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, а згідно зі ст. 19 вказаного Закону до об'єктів державного метрологічного контролю і нагляду належать в тому числі засоби вимірювальної техніки, до яких відносить прилад «Беркут». Відповідно до статті 28 вказаного Закону, засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації і на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці. Відповідачем не надано доказів того, що прилад «Беркут», яким вимірювалась швидкість руху автомобілю позивача, пройшов державну атестацію та повірку, а отже данні вимірювального приладу, в даному випадку, не можуть братись до уваги при розгляді справи про адміністративне правопорушення, так як ці данні є неналежними доказами.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, що єдиним доказом вини позивача є протокол про адміністративне правопорушення серії АН1 № 013924 від 03.07.10. Проте, беручи до уваги доводи позивача, суд приходить до висновку, що даний протокол про адміністративне правопорушення є недостовірним доказом.
Суд виходив з того, що позивач відразу, під час оформлення протоколу відповідачем, не погодився із вчиненим правопорушенням, вказав, що правил дорожнього руху не порушував, рухався зі швидкістю 100 км/год., а тому у протоколі містяться суперечливі фактичні дані. Даний протокол не підтверджується жодним іншим доказом. Тому, з урахуванням положень ст.62 Конституції України, про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд не може покладати сумнівний доказ в основу свого рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано жодних доказів, які підтверджували б наявність у діях позивача ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. А тому, суд, з метою повного захисту прав та свобод позивача, вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочате щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги викладене, керуючись ч.2 ст. 11, ч.2, 6 ст. 71, ч. 4 ст. 128, ст.ст.158-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ВК № 124194 від 03.07.10 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1, винесену інспектором Рівненської роти ОДДЗ УДАІ УМВС України у Рівненській області Петровським Андрієм Вікторовичем.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочате щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до Кузнецовського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Головуючий суддя І.Зейкан