Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 вересня 2010 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Ковальчук Н.М., Григоренка М.П.
з участю секретаря судового засідання Сеньків Т.Б.,
апелянта, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Рівненської філії на рішення Рівненського міського суду від 15 квітня 2010 року у справі за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Рівненської філії до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 15 квітня 2010 року позов ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Рівненської філії до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості задоволено частково. З позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь банку солідарно стягнено кредитну заборгованість у сумі 53317,24 грн. (42890,76 грн. основного боргу та 10726,48 грн. відсотків за користування кредитом), а також 653,17 грн. судових витрат у справі. У стягненні 4890,2 грн. неустойки відмовлено.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Рівненської філії, вважаючи відмову суду у стягненні неустойки незаконною, просило апеляційний суд рішення місцевого суду змінити та стягнути з відповідачів на користь банку 2617,38 грн. неустойки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене місцевим судом рішення частковому скасуванню, виходячи з таких підстав.
Статтею 551 ЦК України встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Судом установлено, що 26 вересня 2008 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ «Брокбізнесбанк» кредитний договір на суму 50000 грн. під 26 % річних строком до 15 вересня 2011 року. Його поручителями за цією угодою виступили відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Позичальник узяті на себе зобов’язання перед банком за укладеним кредитним договором порушив.
Згідно з п. 7.1. укладеного кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії банк має право нараховувати позичальнику неустойку за кожний день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена в п. 1.1. цього договору від суми простроченої заборгованості.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Тому зважаючи на викладені обставини та вимоги закону, суд першої інстанції згідно з правилами частини 3 ст. 551 ЦК України міг лише зменшити розмір неустойки, проте не відмовляти банку повністю в її стягненні з відповідачів. У зв’язку з цим рішення місцевого суду в частині відмови у стягненні з відповідачів неустойки підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що позичальник ОСОБА_1 визнав свою відповідальність перед банком, допустив несвоєчасне погашення кредиту не з власної вини, а внаслідок світової фінансово-економічної кризи, апеляційний суд вважає за можливе розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідачів на користь банку, зменшити до 1000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 551 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Рівненської філії задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 15 квітня 2010 року в частині відмови ПАТ «Брокбізнесбанк» у стягненні з відповідачів неустойки скасувати.
Позов ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Рівненської філії до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення неустойки за кредитним договором задовольнити частково, стягнувши з цих відповідачів на користь банку солідарно 1000 (одну тисячу) грн. неустойки.
В решті рішення місцевого суду залишити без змін, а подану апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення. Воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді