Головуючий у 1 інстанції Нікішин Ю.В.
Суддя-доповідач Висоцька В.С.
УХВАЛА
Іменем України
26 серпня 2010 року справа № 22ц- 15207
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Висоцької В.С.
суддів: Біляєвої О.М., Осипчук О.В.
при секретарі Огурцовій С.О.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу Судово судовому засіданні
Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради
на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області
від 06 липня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_3
до Управління праці та соціального захисту населення міської ради Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради
про стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки суду Донецької області від 06 липня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь ОСОБА_3 недоплачені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 09.07. 2007 року по 31 грудня 2007 року 1 939,82 грн.
Відповідач подав апеляційну скаргу, вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права та просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Відповідач зазначив, що позивач отримує грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому постановою Кабінетом Міністрів України. Бюджетом не передбачені кошти в більшому розмірі, тому виплата призведе до порушення бюджетної дисципліни. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року не скасовані і не визнані неконституційними положення цієї постанови. При виконанні судового рішення виникне загроза невиконання поточних зобов’язань та утворення з цих виплат перед іншими громадянами, які не звернулися до суду.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину і отримує від відповідача допомогу по догляду за дитиною, розмір якої менший за прожитковий мінімум, що протирічить вимогам ст. 15 Закону України “ Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Висновок суду ґрунтується на законі.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" ( Закон № 2811).
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 13 цього закону ( в редакції яка діяла до 1.01.2008р.) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України “Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням” (Закон №2240).
Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника), а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007р. № 32 “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” УПСЗН з 2 кварталу 2007р. зобов’язані виплачувати спірну допомогу застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям.
Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-У зупинена на 2007 рік дія статей 41,43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) тільки абзац третій частини 1 статті 56, стаття 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У і лише щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та дія ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" за якою розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не повинен бути меншим за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про те, що позовні вимоги є такими, що ґрунтуються на Законі щодо періоду з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Судом встановлено, що відповідачем позивачу сплачувалася спірна допомога в 2007 р. в меншому розмірі, чим зазначено законом , тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо зобов’язання відповідача сплатити на користь позивачці недоплачену допомогу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Доводи апеляційної скарги щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до уваги не може братися, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Безпідставними є також доводи апеляційної скарги відповідача на можливість нецільового використання коштів, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Оскільки відповідач при зверненні з апеляційною скаргою на сплачував судові витрати, вони підлягають стягненню при ухваленні судовому рішення у встановленому законом розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307ч.1 п.1,308,314-315 ЦПК України апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради відхилити.
Рішення Совєтського районного суду м. Макіївка Донецької області від 06 липня 2010 року залишити без змін.
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь держави судовий збір 25,50 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.
Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий В.С.ВИСОЦЬКА
Судді О.М.БІЛЯЄВА
О.В.ОСИПЧУК