Головуючий у 1 інстанції – Родіна Н.В.

           Суддя-доповідач – Висоцька В.С

 УХ

Іме

У Х В А Л А

 ІМЕНЕМ                  УКРАЇНИ

26 серпня 2010 року                                                                справа № 22ц-15227

Донецький апеляційний  суд у складі:            

головуючого судді:    

суддів: Висоцької В.С.

Біляєвої О.М., Осипчук О.В.

при секретарі   Огурцовій С.О.

розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради

на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області  

від 29 червня  2010 року

По  справі

за позовом ОСОБА_5

до Микитівського у правління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради

про Стягнення недоплати  допомоги до 5 травня  

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від  29 червня  2010 року позов ОСОБА_5   задоволено повністю. Стягнуто з Микитівського Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік  у розмірі 2 485 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

 Відповідач зазначив, що виплати були здійсненні правомірно, в розмірі, передбаченому законом – 380 грн. Мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом (за наявності  у чоловіків 25, у жінок -20 років страхового стажу), у даному випадку застосовуватися не може, оскільки застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (ч.3 ст.28 цього Закону). Будь – бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна провадити лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні кошти для  виплати допомоги у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком до управління не надходили.

                Апеляційний суд вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Суд при розгляді справи встановив, що ОСОБА_5  є учасником бойових дій, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання одноразової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

 Цей висновок ґрунтується на законі.

Відповідно до ст. 28  Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.12.2004р. № 2291-IV, мінімальний   розмір  пенсії  за  віком  встановлюється у розмірі   прожиткового   мінімуму   для   осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом.

    Згідно ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної  пенсії за віком.

Згідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій  щорічно до 5 травня виплачується разова  грошова  допомога в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

              Фактично позивач отримав від Управління праці грошову допомогу до п’ятого травня у 2010 році в розмірі 380  грн. При цьому відповідач керувався Постановою КМУ від 07.04.2010 року № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України   "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  та «Про жертви нацистських переслідувань» (а.с.42).

    Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи, що позивачу сплачена грошова допомога у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо стягнення з Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради  недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік із розрахунку 5  мінімальних пенсій за віком.

              Доводи апеляційної скарги про те, що розмір мінімальної пенсії за віком не можна проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28  Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» неспроможні, оскільки іншого  розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

              Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на відповідача зобов’язань, оскільки реалізація особою права, не пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується  на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно – правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення  суду не вбачається.

Керуючись  ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314-315 ЦПК України, апеляційний  суд, -

                                                                                У Х В А Л И В:

            Апеляційну скаргу  Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради відхилити.

Рішення  Микитівського районного суду м. Горлівки від 29 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції  набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:                                                                                            В.С.Висоцька

Судді:                                                                                                             О.М.Біляєва

                                                                                                                    О.В.Осипчук