Справа  № 22ц-12407                                                                             Головуючий у 1 інстанції  Князьков В..В.

Категорія 5                                                                                                                      Доповідач   Висоцька  В.С.

                                                                  У Х В А Л А

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

26 серпня  2010 року                                                                     м. Донецьк

                  Апеляційний                суд                     Донецької                області

В складі         Головуючого    ВИСОЦЬКОЇ В.С.

                       Суддів               БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.

                        При секретарі  ОГУРЦОВІЙ С.О.

 розглянувши  апеляційну скаргу ОСОБА_1   на  ухвалу  Ворошиловського  районного суду м.  Донецька  від 10 грудня  2009  року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2  про розподіл спільної сумісної  власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2   до ОСОБА_1  про розподіл спільної сумісної  власності подружжя

                                                            В С Т А Н О В И В

               Ухвалою   Ворошиловського  районного суду м.  Донецька  від 10 грудня  2009  року   затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2  по справі про розподіл спільної сумісної  власності подружжя, провадження по справі закрито.

               Позивач  ОСОБА_1 в апеляційній скарзі  просить скасувати  ухвалу суду, оскільки вона постановлена з порушенням норм  процесуального права.

               Апелянт посилається на те, що  заяву про поділ майна подружжя від її імені було подано  01 жовтня 2009 року адвокатом ОСОБА_3, якій такого  доручення не давала. Довіреність була оформлена нею  за проханням чоловіка ОСОБА_2  під час спільного проживання. В матеріалах справи є заява про розгляд справи у її відсутності, датована  значно раніше звернення до суду і не стосується цієї справи. Усі повідомлення їй надсилалися за адресою, де вона фактично не проживала.   02 грудня 2009 року вона подала до нотаріальної контори заяву про скасування довіреності на ім’я ОСОБА_3, повідомили її телефоном та надіслала повідомлення поштою. В жодному судовому  засіданні вона участі не приймала. ОСОБА_3 отримала судову повістку  в той час, коли вже не була її представником.  Заяву про  мирову угоду вона не підписувала.

               08 грудня 2009 року вона тяжко захворіла, зверталася у лікарню. ОСОБА_2 вдома повідомив її про бажання передати їй  гроші  на ремонт квартири, її лікування та утримання спільного сина. Він наполягав, щоб вона взяла гроші. Вона підписала розписку  та мирову угоду не читаючи.  Мирова угода суперечить її інтересам, оскільки під час спільного проживання перелік нажитого майна не вичерпується будинком та квартирою, ними нажито інше коштовне майно. Вона категорично не згодна з висновками судової будівельної експертизи щодо оцінки нерухомого майна. Будинок АДРЕСА_1, на який визнано право власності за ОСОБА_2 не зареєстрований у встановленому законом порядку, тому він не може бути предметом спору про розподіл майна подружжя.

                  В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, її представник ОСОБА_4 підтримали  апеляційну скаргу.

                  Представники відповідача ОСОБА_2 -  ОСОБА_5, ОСОБА_6 , які діють на підставі довіреностей (а.с.271-272) заперечують проти задоволення апеляційної скарги.

                  Апеляційний суд вважає, що ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції  відповідно до ст. 312 ч.1 п. 3 ЦПК України  з наступних підстав.

                 Відповідно до ст. 205 ч.1 п.4  ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду  і вона визнана судом.

                  Згідно роз’яснень, які містяться в п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201,202,205,207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.  Закінчення провадження у справах без  ухвалення рішення має бути належно вмотивовано  в ухвалах, поставлених з цього приводу.  Про наслідки вчинення зазначених процесуальних дій суд роз’яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі,відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК і правил, що їх регулюють.

                  Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК  України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмета спору.

                   До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення (ч.3 ст.175 ЦПК).

                   Зі  змісту  оскаржуваної ухвали вбачається, що наслідки закриття справи судом

 не роз’яснювалися.

                  Законодавець покладає такий обов’язок саме на суд, тому заява, приєднана до матеріалів справи без зазначення  дати складання (а.с. 210-220) не може свідчити про дотримання вимог ч.3 ст.175 ЦПК України.  

                   Крім того, в заяві  зазначено про відмову сторін від своїх позовів та припинення  провадження по справі, а не про її закриття, як це передбачено законом.

                  Затверджуючи мирову угоду, суд зазначив, що умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують права, свободи та інтереси інших осіб. Проте з таким висновком погодитися не можна.

                  З обставин справи вбачається, що  спірний будинок АДРЕСА_1, на який визнано право власності за ОСОБА_2  і припинено право власності за ОСОБА_1  не зареєстрований у встановленому законом порядку.

                  Оформлення акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта право власності на нерухоме майно не породжує.

                   Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.331 ЦК у випадках, коли право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» не встановлює будь-яких винятків із загального правила про державну реєстрації права власності на нерухоме майно.

                  Свідоцтво про право власності на новостворене нерухоме майно в матеріалах справи відсутнє. До виникнення права власності на  новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використане при будівництві.  

                За таких обставин апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню,  ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права.

                 Керуючись  ст.ст.  312ч.1 п.3,  314 - 315   ЦПК України, апеляційний суд

                                                                        У Х В А Л И В

          Апеляційну скаргу  ОСОБА_1    задовольнити.

         Ухвалу Ворошиловського  районного суду м.  Донецька  від 10 грудня  2009  року скасувати, справу передати до суду першої інстанції.

          Ухвала набирає  чинності  з дня її проголошення та  може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

  Головуючий                                                                                      В.С.Висоцька

 Судді                                                                                                   О.М.Біляєва

                                                                                                              О.В.Осипчук