Справа № 22ц - 12351 Головуючий 1 інстанції Щербаченко І.В.
Категорія 25 Доповідач Висоцька В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
В складі
Головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.,
Суддів БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.
При секретарі ОГУРЦОВІЙ С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - ЗАТ "СК "Інгосстрах") про захист прав споживачів, стягнення страхової виплати за апеляційною скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 20 травня 2010 року
В С Т А Н О В И В
У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до ЗАТ "СК "Інгосстрах" з позовом про стягнення страхової суми. Обґрунтував свої вимоги тим, що 09 листопада 2007 року між ним та ЗАТ "СК "Інгосстрах" укладений договір особистого страхування, відповідно до умов якого страховик зобов’язався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування. Договір було укладено на строк з 09 листопада 2007 року по 08 листопада 2008 року.
Під час дії договору 08 квітня 2008 року з ним сталася дорожньо – транспортна пригода, внаслідок якої завдано шкоди здоров’ю. Висновком МСЕК від 19 серпня 2008 року він визнаний інвалідом другої групи.
25 вересня 2008 року відповідач ЗАТ "СК "Інгосстрах» відмовив йому у виплаті страхової суми з тих підстав, що в момент ДТП він знаходився в стані алкогольного сп’яніння.
Відмову у виплаті страхової виплати вважає необґрунтованою, оскільки ДТП сталася з вини іншої особи – водія автомобілю, який не справився з управлінням і в’їхав в дерево, його особистий стан здоров’я не привів до ДТП. Вважає, що пригода є страховим випадком. Умов договору він не порушував, тому просив стягнути з відповідача страхову суму 79 764,75 грн. , що становить 75% від страхової суми 106 353 грн.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 20 травня 2010 року позов ОСОБА_1 до ЗАТ "СК "Інгосстрах" про стягнення страхової суми задоволений.
Стягнуто з ЗАТ "СК "Інгосстрах" на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування за договором особистого страхування від 09 листопада 2007 року 79 764,75 грн., понесені судові витрати 250 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ЗАТ "СК "Інгосстрах" просить рішення скасувати, направити справу на розгляд до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідач зазначив, що суд першої інстанції не застосував умов договору, передбачених п.4.2, яким передбачено, що не визнаються страховими випадками стійка втрата працездатності (встановлення інвалідності) внаслідок нещасного випадку, яка відбулася у зв’язку з вживанням застрахованою особою алкоголю, наркотичних, токсичних, психотропних речовин, ліків без призначення лікаря, самолікування або лікування особою, яка не має медичної освіти.
Крім того, п.5.1 Договору страхування зазначено, що договір укладено на виконання договору застави, укладеного між Приватбанком та страхувальником від 09.11.2007 року. Вигодонабувачем за вказаним страховим договором є ПАТ КБ «Приватбанк». У даному випадку банк позбавлений передбаченої договором можливості отримати страхове відшкодування як вигодо набувач за договором страхування.
Суд першої інстанції не врахував, що при укладенні договору сторони домовилися, що всі спори підлягають вирішенню у Бабушкінському районному суді в м. Дніпропетровську і безпідставно прийняв справу до свого розгляду.
В судовому засіданні представник відповідача Груцинова І.О. підтримала скаргу.
Представник позивача ОСОБА_3 просить скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, вважає його законним та обґрунтованим.
Представник 3-ї особи - вигодо набувач ПАТ КБ «Приватбанк» підтримав апеляційну скаргу, пояснив, що позивач має борг за кредитним договором перед банком.
Апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухвалення нового з наступних підстав.
Ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" укладено договір особистого страхування, відповідно до умов якого (п.4.2) страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодо набувачу, а страхувальник зобов’язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування. (а.с.5).
08 квітня 2008 року о 23 годині сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_4, який, керуючи автомобілем «ЗАЗ ДЕО Т 13110» не впорався з керуванням автомобілем, допустив виїзд за межі проїзної частини праворуч, де скоїв наїзд на дерево. Внаслідок ДТП водій ОСОБА_5 на місті події помер, пасажиру ОСОБА_1 – позивачу по справі, були причинені чисельні травми. ОСОБА_1 визнано інвалідом другої групи. 25 вересня 2008 року ОСОБА_1 відмовлено у виплаті страхового відшкодування
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення страхової суми 79 764 грн., суд першої інстанції виходив із того, що настав страховий випадок та відповідач без законних підстав відмовив у виплаті страхової суми.
Зазначені висновки суду відповідають вимогам закону та наданим сторонами доказам.
Правовідносини сторін урегульовані главою 67 ЦК України, Законом України «Про страхування», договором.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст.8 Закону України „Про страхування” страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ч.1 п.3 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
З обставин справи вбачається, що 08 квітня 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивач отримав травми та визнаний інвалідом другої групи.
Відповідно до Правил добровільного страхування від нещасних випадків ЗАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" не відноситься до страхового випадку подія, що відбулася внаслідок дій страхувальника в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.
Відповідно до п. п.4.2 договору не визнаються страховими випадками стійка втрата працездатності (встановлення інвалідності) внаслідок нещасного випадку, яка відбулася у зв’язку з вживанням застрахованою особою алкоголю, наркотичних, токсичних, психотропних речовин, ліків без призначення лікаря, самолікування або лікування особою, яка не має медичної освіти.
З обставин справи вбачається, стійка втрата працездатності (інвалідність позивача) не відбулася у зв’язку з вживанням застрахованою особою алкоголю, а відбулася внаслідок дорожньо – транспортної пригоди внаслідок порушення Правил дорожнього руху іншою особою. З постанови вбачається, що позивач знаходився в автомобіля в якості пасажира Зазначені обставини підтверджується змістом постанови про відмову в порушення кримінальної справи за п. 8 ст.6 КПК України (а.с.8).
Згідно з довідкою МСЕК від 19 серпня 2008 року позивач визнаний інвалідом другої групи (а.с.7).
За таких обставин зазначена подія є страховим випадком та суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про зобов’язання виплати страховиком відшкодування шкоди.
Проте з висновком суду першої інстанції про стягнення страхового відшкодування саме позивачу не ґрунтується на вимогах закону та суперечить умовам договору страхування.
Відповідно до п.4.2 Договору страхування страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві, а страхувальник зобов’язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування.
Відповідно до п.3.6 Договору у разі прийняття рішення про здійснення страхових виплат вона виплачується застрахованій особі або вигодонабувачеві протягом п’яти банківських днів з моменту оформлення страхового акта відповідно до нижченаведеного механізму:
1. Якщо на момент прийняття рішення про страхову виплату у страхувальника існує заборгованість за кредитним договором строки виконання якої вже настали страхова виплата здійснюється вигодонабувачеві і спрямовується на погашення цієї заборгованості;
2. У страхувальника існують зобов’язання за кредитним договором щодо погашення кредиту, строки виконання яких ще не настали, - сума страхової виплати, яка залишилася після розрахунку за п.п1 цього пункту, що не перевищує загальної суми зобов’язань страхувальника за кредитним договором вважається достроковим погашенням кредиту, виплачується вигодонабувачеві і спрямовується на погашення кредиту.
Сума страхової виплати, що залишилася після здійснення виплат за п.п.2 цього пункту, здійснюється страхувальнику або його нащадкам.
Проте суд першої інстанції на зазначені умови договору страхування уваги не звернув, тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд вважає обґрунтованими.
Відповідно до довідки вигодо набувача, позивач має за кредитним договором, укладеним 09 листопада 2007 року борг у сумі 23 040,97 доларів США, що перевищує суму страхового відшкодування. В судовому засіданні апеляційного суду розмір заборгованості позивача не оспорено.
Відповідно до умов договору про особисте страхування вся сума підлягає стягненню на користь вигодо набувача - банку.
Доводи апеляційної скарги про те, що справу слід було передати на розгляд до Бабушкінського районного суду в м. Дніпропетровську неспроможні, оскільки клопотання про передачу справу було заявлено під час розгляду справи по суті (а.с.124). Умовами кредитного договору, а не договору страхування передбачена територіальні підсудність справи.
Крім того, відповідно до змін, внесених Законом України від 07.07.2010 року №2453 норму ст.112 ЦПК України щодо договірної підсудності виключено.
За таких підстав рішення суду підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального закону, а апеляційна скарга – частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Страхова група Інгосстрах” задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 20 травня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" на користь вигодо набувача ПАТ КБ «Приватбанк» страхове відшкодування за страховий випадок, який стався з ОСОБА_1 08 квітня 2008 року 79 764,75 грн. та спрямувати суму на погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» 09 листопада 2007 року.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „Страхова група Інгосстрах” про стягнення страхового відшкодування на його користь відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий В.С.Висоцька
Судді О.М.Біляєва
О.В.Осипчук