Судове рішення #10675072

Справа № 22ц - 12082       2010 рік                                           Головуючий в 1-й інстанції Мірошкін О.І.

Категорія  57                                                                               Доповідач Пономарьова О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

    21 серпня 2010 року         Апеляційний суд Донецької області в складі:

        головуючого судді   Пономарьової О.М.,

        суддів                        Соломахи Л.І., Бондаренко Л.І.,

        при секретарі            Поляковій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради на постанову Єнакіївського міського суду Донецької області  від 1 червня 2009 року по справі за  позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої суми одноразової грошової допомоги інвалідам війни,    -

в с т а н о в и в :

     Постановою  Єнакіївського міського суду Донецької області  від 1 червня 2009 року визнана неправомірною відмова управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради  у виплаті ОСОБА_1 щорічної  грошової допомоги до 5 травня  2004, 2007, 2008 років згідно вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради  недоотриману  суму щорічної  грошової допомоги до 5 травня за 2004, 2007, 2008 роки  у розмірі 6608 грн. на користь ОСОБА_1  за рахунок державного бюджету.

      Не погоджуючись з постановою суду,   управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради  подало апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом  норм матеріального  права.

В обґрунтування доводів скарги відповідач зазначив, що   виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня були здійснені правомірно, виходячи з розміру, визначеного відповідними  Законами України «Про Державний бюджет України» . Суд при ухваленні рішення не звернув уваги на положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якими фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Відповідач є розпорядником бюджетних коштів і провадить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Крім того, судом неправильно застосовано ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», дія якої застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених з цим Законом.

Відповідно до ст. 3041 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, прийняте за результатами розгляду справ, передбачених пунктом 2 частини першої статті 15 цього Кодексу, здійснюється апеляційним судом за наявними у справі матеріалами та без виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає  відхиленню, а рішення суду залишенню без змін   з наступних підстав:

    Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради як інвалід 2 групи,  в зв’язку з захворюванням, пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків на ЧАЕС. Позивач відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Проте  відповідач виплати за 2004, 2007, 2008 роки фактично  провів в  значно меншому розмірі: 2004 рік - 160 грн., 2007 рік - 360 грн., 2008 рік . - 400 грн..

    Перевіряючи законність та обґрунтованість  судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що висновки суду відповідають обставинам справи та ґрунтуються на законі.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 9 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірах, зокрема, інвалідам 2 групи – восьми мінімальних пенсій за віком.

    Суд першої інстанції встановив і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи в зв’язку з захворюванням, пов’язаним з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС, та відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання одноразової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

    Відповідними статтями законів України про Державний бюджет України на 2000-2008 роки розміри щорічної разової допомоги до Дня  Перемоги ветеранам війни встановлювалися виходячи з обсягів видатків, виділених на цю мету під час формування показників державного бюджету на відповідні роки.

    Рішеннями Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 2-рп/2004 , від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані      неконституційними  відповідно норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2004  рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими були призупинені статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірах відповідно до мінімальної пенсії за віком.

    В силу ст. 28  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.12.2004р. № 2291-IV, мінімальний   розмір  пенсії  за  віком  встановлюється у розмірі   прожиткового   мінімуму   для   осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно зі ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної  пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,   а також і мінімальна пенсія за віком, на час виплати щорічної разової грошової допомоги встановлено на 2004 рік – 50 грн.,   на 2007 рік – 410 грн., на 2008 рік – 481 гр.

Фактично позивач отримав від Управління праці та соціального захисту населення  грошову допомогу до п’ятого травня у 2004 році – 160 грн., в 2007 році – 360 грн., в 2008 році – 400 грн.. При цьому відповідач керувався Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки та постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року №  183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».

    Відповідно до вимог ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Враховуючи, що позивачу сплачена грошова допомога у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо стягнення з  Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради сплатити позивачеві недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) за 2004, 2007, 2008 роки в сумі 6608 грн..

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись  ст.ст. 303, 3041, 307, 308, 313-315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами»,  апеляційний  суд, -

у х в а л и в:

    Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради відхилити.

    Постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 01 червня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

                                 

Головуючий:                         О.М.Пономарьова  

                                                             

Судді:                                                                                           Л.І. Соломаха

                                                                                                    Л.І. Бондаренко                        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація