КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-11/09 (в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Грибан І.О.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І..
У Х В А Л А
Іменем України
"18" серпня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
при секретарі – Петриченко Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Житомирської обласної ради та Житомирської обласної територіальної виборчої комісії на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 13 листопада 2009 року у справі:
- за позовом Житомирської обласної організації політичної партії Християнсько-Демократичний союз до Житомирської регіональної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна», Житомирської обласної ради, Житомирської обласної територіальної виборчої комісії щодо неправомірності дій та визнання нечинними і скасування рішень;
- за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4 до Житомирської обласної організації політичної партії Християнсько-Демократичний Союз до Житомирської регіональної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна», Житомирської обласної ради, Житомирської обласної територіальної виборчої комісії про визнання нечинним та скасування рішення та поновлення повноважень депутата Житомирської обласної ради;
- треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8;
- треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13;
ВСТАНОВИЛА:
Житомирська обласна організація політичної партії Християнсько-Демократичний союз звернулася із адміністративним позовом до суду до Житомирської регіональної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна», Житомирської обласної ради, Житомирської обласної територіальної виборчої комісії щодо неправомірності дій та визнання нечинними і скасування рішень.
ОСОБА_4, як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, звернулась із адміністративним позовом до суду до Житомирської обласної організації політичної партії Християнсько-Демократичний Союз до Житомирської регіональної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна», Житомирської обласної ради, Житомирської обласної територіальної виборчої комісії про визнання нечинним та скасування рішення та поновлення повноважень депутата Житомирської обласної ради.
Пстановою Богунського районного суду міста Житомира від 13 листопада 2009 року:
- позовні вимоги Житомирської обласної організації політичної партії Християнсько-Демократичний Союз до Житомирської регіональної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна», Житомирської обласної ради, Житомирської обласної територіальної виборчої комісії задоволено частково, визнано нечинними рішення конференції Виборчого блоку «Наша Україна: Житомирської регіональної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна»від 14.07.2007р. за №№ 1/1, 1/2, 1/3, 1/4, 2/2, 2/3, в решті позовних вимог Житомирської обласної організації політичної партії Християнсько-Демократичний Союз відмовлено;
- позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4 до Житомирської обласної організації політичної партії Християнсько-Демократичний Союз до Житомирської регіональної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна», Житомирської обласної територіальної виборчої комісії задоволено частково, визнано нечинним рішення конференції Виборчого блоку «Наша Україна: Житомирської регіональної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна»від 14.07.2007р. за № 1/3 в частині дострокового відкликання та припинення повноважень ОСОБА_4 як депутата Житомирської обласної ради 5-го скликання, визнано незаконним та скасовано постанову Житомирської обласної територіальної виборчої комісії за №8/8 від 30.01.2008р. про визнання обраним депутатом Житомирської обласної ради ОСОБА_13, в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Богунського районного суду міста Житомира від 13 листопада 2009 року, Житомирська обласна організація політичної партії Християнсько-Демократичний союз звернулась до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції, а саме: визнати нечинним та скасувати постанови Житомирської обласної територіальної виборчої комісії №4/8, №5/8, №6/8, №7/8 від 30.01.2008 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 року апеляційну скаргу Житомирської обласної організації політичної партії Християнсько-Демократичний союз в силу статей 186, 189 КАС України повернуто скаржнику.
Не погоджуючись з постановою Богунського районного суду міста Житомира від 13 листопада 2009 року, Житомирська обласна рада та Житомирська обласна територіальна виборча комісія звернулись до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, в яких просять ухвалене у справі судове рішення скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційних скарг Житомирської обласної ради та Житомирської обласної територіальної виборчої комісії, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Бугунський районний суд м.Житомира своє рішення мотивує наступним.
Позивач –Житомирська обласна організація політичної партії Християнсько-Демократичний Союз та відповідач –Житомирська регіональна організація політичної партії «Народний Союз Наша Україна»є учасниками Виборчого міжпартійного блоку «Наша Україна»(надалі-Блок), утвореного відповідно до Угоди від 21.01.2006р. Житомирською регіональною організацією політичної партії «Народний Союз Наша Україна»та Житомирською обласною організацією політичної партії Християнсько-Демократичний Союз з метою прийняття участі у виборчому процесі щодо виборів депутатів Житомирської обласної ради 26.03.2006р. Скорочена назва Блоку - «Наша Україна». Повна назва Блоку - «Наша Україна»: Житомирська регіональна організація політичної партії «Народний Союз Наша Україна»та Житомирська обласна організація політичної партії Християнсько-Демократичний Союз».
Згідно із Угодою (т.1, а.с.7-10) вищим керівним органом Блоку є Міжпартійна конференція Блоку, до виключної компетенції якого входить, зокрема, прийняття рішення про звернення до Житомирської обласної територіальної виборчої комісії щодо відкликання та дострокового припинення повноважень окремих депутатів.
07.02.2006р. Житомирська обласна територіальна виборча комісія (надалі - TBK) прийняла постанову №1 про реєстрацію кандидатів у депутати Житомирської обласної ради в багатомандатному виборчому окрузі на виборах 26.03.06 р., включених до виборчого списку Блоку «Наша Україна»(т.1, а.с. 95- 101) в кількості 88 осіб, серед яких за порядковим номером: 2 - ОСОБА_4, 8 - ОСОБА_6, 10 - ОСОБА_5, 19 - ОСОБА_8, 20 - ОСОБА_7, 26 - ОСОБА_9, 28 - ОСОБА_10, 29 - ОСОБА_11, 30 - ОСОБА_12, 31 - ОСОБА_13
За результатами виборів від 26.03.2006 р. обраними депутатами від Блоку визнано в тому числі, особи за порядковими номерами: 2 - ОСОБА_4, 8 - ОСОБА_6, 10 - ОСОБА_5, 19 - ОСОБА_8, 20 - ОСОБА_7 (не враховуючи виключеного за рішенням TBK від 24.03.06р. за № 3 ОСОБА_14).
Постановою TBK № 72 від 13.04.2006 р. замість такого, що вибув зі складу під №1 ОСОБА_17, визнано обраним депутатом наступного в списку за черговістю - ОСОБА_18(№25).
14.07.07 р. за ініціативою Житомирської регіональної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна»було відкрито і проведено ІІ-гу Міжпартійну конференцію Виборчого блоку «Наша Україна»(т.2, а.с. 29-47). В конференції не приймав участь другий суб'єкт Блоку – Житомирська обласна організація політичної партії ХДС. На конференції були прийняті, зокрема, такі рішення: - «Про затвердження положення про Виборчий блок «Наша Україна»: - Житомирської регіональної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна»(т.2, а.с.36, рішення № 1/1); - «Про виключення з виборчого блоку «Наша Україна»Житомирської обласної організації політичної партії ХДС» (т.2, а.с.45, рішення 2/3); - «Про звернення до Житомирської обласної TBK щодо скасування рішення про реєстрацію окремих кандидатів у депутати Житомирської обласної ради від Виборчого блоку «Наша Україна»(т.2, а.с.37, рішення №1/2); - «Про відкликання та дострокове припинення повноважень окремих депутатів Житомирської обласної ради 5-го скликання –ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (т.2, а.с.38-39, рішення №1/3); - «Про внесення змін, з метою демократизації прийняття рішень, до Угоди про утворення Виборчого блоку «Наша Україна»: Житомирська регіональна організація політичної партії «Народний Союз Наша Україна»та Житомирської обласної організації політичної партії Християнсько-Демократичний Союз»( т.2, а.с.42-44, рішення № 2/2).
Як з’ясовано, в Угоді про утворення Блоку закріплено, що вищим органом Блоку є Міжпартійна конференція Блоку. При цьому суд звертає увагу на положення п.п. 4.1 пункту 4 «Порядок проведення Міжпартійної конференції Блоку»та п.п.5.2 пункту 5 «Порядок прийняття рішень Міжпартійною конференцією Блоку»Угоди.
Аналізуючи положення статті 35 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», чинні на той час, суд І-ї інстанції відзначає, що ініціювати реорганізацію виборчого блоку партій можуть лише ті учасники блоку, які мають намір з нього вийти. Виключення будь-кого з учасників блоку іншими не передбачено діючим законодавством, а відтак і є недопустимим. Крім того, реорганізація політичного блоку (вихід того чи того суб'єкту із складу) допускається лише до дня виборів. Після проведення виборів така процедура взагалі не передбачена.
Враховуючи з’ясовані обставини та приписи законодавчих актів, суд робить наступні висновки:
- відповідні рішення від імені Блоку «Наша Україна»прийняті лише одним із суб'єктів Блоку, зафіксовані як рішення Конференції Виборчого блоку «Наша Україна»: Житомирська регіональна організація політичної партії «Народний Союз Наша Україна», тобто не уповноваженою особою –неіснуючим суб'єктом виборчого процесу на виборах 26.03.06 р. депутатів Житомирської обласної ради в багатомандатному виборчому окрузі;
- вищим органом Виборчого блоку «Наша Україна»: Житомирська регіональна організація політичної партії «Народний Союз Наша Україна»та Житомирська обласна організація політичної партії Християнсько-Демократичний Союз»протягом 2007 р. по 30.01.2008 р. не приймалися рішення щодо дострокового припинення повноважень окремих депутатів, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та обрання депутатами наступних в списку. Відповідно і не було своєчасно опубліковано таких рішень;
- Житомирська обласна територіальна виборча комісія 30.01.08 р. неправомірно розглянула на своєму засіданні рішення неіснуючого суб'єкта виборчого процесу від 14.07.07 р. щодо дострокового припинення повноважень окремих депутатів – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, чим порушила права суб'єктів виборчого процесу, а саме - Виборчого блоку «Наша Україна»та окремих депутатів, обраних від цього Блоку, а також безпідставно, всупереч закону, прийняла рішення щодо обрання депутатами Житомирської обласної ради 5-го скликання наступних у списку.
Враховуючі такі обставини, Богунський районний суд міста Житомира вважає, що вимоги позивача Житомирської обласної організації політичної партії Християнсько-Демократичний Союз та вимоги третьої особи ОСОБА_4 щодо визнання нечинними та скасування рішень, прийнятих 14.07.07 р. конференцією Виборчого блоку «Наша Україна: Житомирської регіональної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна»від 14.07.2007р. за №№ 1/1, 1/2, 1/3, 1/4, 2/2, 2/3 підлягають до задоволення частково, а саме в частині визнання їх нечинними.
Вимоги позивача в частині оскарження рішень та дій Житомирської обласної територіальної виборчої комісії та Житомирської обласної ради суд визнав безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають, посилаючись на те, що Житомирська обласна організація політичної партії Християнсько-Демократичний Союз, як і Житомирська регіональна організація політичної партії «Народний Союз Наша Україна»самостійно не приймали участі у виборах народних депутатів місцевих рад 26.03.06 р., не були учасниками виборчого процесу і не висували окремо від своєї політичної партії (місцевої організації) кандидатів на вибори.
Вимоги третьої особи ОСОБА_4 щодо оскарження рішень Житомирської обласної ТВК суд визнав такими, що підлягають до задоволення частково, а саме щодо рішення, яким було порушено її права та інтереси, оскільки залучені в якості третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були обрані від Виборчого блоку «Наша Україна»депутатами Житомирської обласної ради, самостійних вимог на захист своїх прав та інтересів не заявляли, а тому відсутні підстави виходити за межі позовних вимог і визнавати незаконними та скасовувати інші рішення ТВК, прийняті стосовно цих осіб.
Обставини, встановлені судом І-ї інстанції, знайшли своє підтвердження у суді апеляційної інстанції. Зокрема, проведення у такий спосіб 14.07.2007 року Конференції Виборчого блоку «Наша Україна»та прийняття на ній відповідних рішень суперечить приписам Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»та критеріям, що визначені у частині третій статті 2 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Апелянти вважають, що даний спір не підлягає до розгляду та вирішення у порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до чинного законодавства України рішення політичної партії чи блоку політичної партії не відноситься до рішення суб’єкта владних повноважень, а пункт 4 частини другої статті 17 КАС України, згідно із яким юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції, виключає можливість розгляду в адміністративних судах справ із оскарження рішення чи дії партій (блоку), які, хоча й стосуються виборчого процесу, але відповідно до закону чи статуту (положення) об’єднання громадян належить до внутрішньої організаційної діяльності або виключної компетенції цієї партії (блоку). А тому, на їх думку, позовні вимоги до відповідачів не є пов’язаними із здійсненням ними владних управлінських функцій по відношенню до позивача (третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору), а обставини, які наводяться у позовних заявах не належать до публічно-правових відносин, а є реалізацією об’єднання громадян –політичними партіями свого господарсько-правового статусу.
Посилаючись на зазначені вище обставини, апелянти вважають, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а адміністративна справа – закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.
В силу частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суд апеляційної інстанції враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України, що викладена у пункті 2 постанови Пленуму «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму»від 2 квітня 2007 року № 2, згідно із якою адміністративні спори, які виникли поза межами етапів виборчого процесу та процесу референдуму або не стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму, не належать до спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, а тому визначення юрисдикції таких спорів та їх розгляд проводяться в загальному порядку.
Так, абзац четвертий пункту 2 названої постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України передбачає, що спори, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій чи комісій з референдуму, які виникли поза межами етапів виборчого процесу та процесу референдуму або не стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму, не належать до спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, а тому визначення юрисдикції таких спорів та їх розгляд проводяться в загальному порядку.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України до суб’єктів владних повноважень відносяться орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом цієї процесуальної норми до суб’єктів владних повноважень відносяться й інші суб’єкти, які за своїм правовим статусом можуть і не бути суб’єктами владних повноважень, але такими вони є під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
При прийнятті оскаржуваного рішення від 14 липня 2007 року №1/3 конференція Виборчого блоку «Наша Україна»Житомирської регіональної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна»керувалася положеннями пункту 2 частини першої статті 5 та статті 27 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Пункт 2 частини 1 статті 5 названого Закону на час прийняття рішення від 14 липня 2007 року №1/3 передбачав, що повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі відкликання його політичною партією (виборчим блоком політичних партій), за виборчим списком відповідної місцевої організації якої його було обрано депутатом місцевої ради, у разі невходження депутата місцевої ради (крім депутата сільської, селищної ради), обраного за виборчим списком відповідної місцевої організації політичної партії (виборчих блоків політичних партій) у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної ради, до складу депутатської фракції відповідної місцевої організації політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або його виходу зі складу такої депутатської фракції внаслідок подання депутатом особистої заяви про вихід з депутатської фракції, або переходу депутата в іншу депутатську фракцію, або з інших підстав, встановлених вищим керівним органом політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за виборчим списком відповідної місцевої організації якої він був обраний депутатом місцевої ради (п.2 ч.1 ст.5 Закону).
Положення статті 27 цього Закону регулюють питання створення та діяльності депутатських фракцій місцевих рад.
Оскільки під час відкликання та дострокового припинення депутата місцевої ради місцева організація партії (блок місцевих організацій партій) здійснює управлінську функцію на основі закону, то за приписами Кодексу адміністративного судочинства України відповідний орган місцевої організації партії (блок місцевих організацій партій) під час прийняття рішення про припинення повноважень депутата відповідної ради є суб’єктом владних повноважень.
Частина перша статті 17 КАС України встановлює, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
У відповідності до частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
З викладеного можна зробити висновок, що спори щодо оскарження рішень органу політичної партії (виборчого блоку політичних партій) про припинення повноважень депутата місцевої ради з підстав, передбачених законом, відносяться до компетенції адміністративних судів.
За таких обставин, у зазначених правовідносинах не застосовуються правила статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
При цьому ОСОБА_4 в подальшому було обрано головою Житомирської обласної ради, а тому в силу положень статті 6 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», пункту 15 статті 3 КАС України вона є особою, що перебувала на публічній службі.
Таким чином, аналіз суб'єктного складу та характеру спірних правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Крім того, позиція позивача та третьої особи щодо неправомірності рішень відповідачів підтверджується доказами по справі.
Посилання апелянтів на ухвалу Київського адміністративного апеляційного суду від 13 жовтня 2009 року у справі №22-а-30948/08 суд вважає необґрунтованими, оскільки з огляду на положення статей 72, 255 КАС України у даному випадку відсутні підстави для їх застосування.
Згідно із частиною другою статті 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Як вбачається, обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, і на яке посилаються апелянти, стосуються інших сторін спору.
У відповідності до частини першою статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Дана норма визначає підстави звільнення від доказування особу, стосовно якої встановлені обставини у судовому рішенні в іншій справі, що набрало законної сили. Отже, в силу частини першої статті 72 КАС України сторони не зобов’язанні повторно доказувати преюдиційні факти, що їх стосуються.
Однак, з огляду на положення цієї норми, для особи, яка не брала участі у попередній судовій справі, встановлені обставини не мають і не можуть мати обов’язкового характеру, відповідні факти для неї не є преюдиційними. Тож, якщо судове рішення торкається інтересів особи, яка не була залучена судом до у часті у справі, преюдиційність на таку особу не поширюється.
Крім того, ця норма, на відміну від частини четвертої статті 72 КАС України, не містить імперативу для суду, тобто не є обов’язковою.
Як відомо, частина перша статті 72 визначає підстави звільнення від доказування. Проте, якщо особа не брала участі у справі, рішення у якій набрало законної сили, не може бути позбавлена можливості надавати суду свої докази і доводити перед судом свою позицію.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, суд повинен надати такій особі можливість подати докази та спростувати відповідні обставини і не зобов’язаний застосовувати правила частини першої статті 72 КАС України.
Разом з тим, частина друга статті 76 КАС України закріплює, що визнання стороною в суді обставин, якими друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, не є для суду обов'язковим, якщо суд має сумнів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Тобто визнання стороною в суді обставин, якими друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення є підставою звільнення від доказування, але тільки у разі, якщо щодо цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Також з’ясовано, що положення пункту 2 частини першої статті 5 Закону «Про статус депутатів місцевих рад» у частині надання права достроково припиняти повноваження депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутата місцевої ради за рішенням вищого керівного органу політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за виборчим списком політичної партії (виборчого блоку політичних партій) якої він був обраний депутатом, з "інших підстав, встановлених вищим керівним органом політичної партії (виборчого блоку політичних партій)", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27.05.2008 р. N 11-рп/2008).
Враховуючи встановлене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Стаття 200 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195-196, 200, 205 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Житомирської обласної ради та Житомирської обласної територіальної виборчої комісії залишити без задоволення.
Постанову Богунського районного суду міста Житомира від 13 листопада 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі ( ч.5 ст.254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (ч.2 ст.212 КАС України).
Головуючий:
Судді: