Справа № 2-1420/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 серпня 2010 р.                                                            Солом’янський  районний суд м. Києва

в складі : головуючого  судді Букіній О.М.

                    при  секретарі       Балагура О.С., Волошиній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД» та просили суд стягнути на користь ОСОБА_1 13 266, 00 гривень матеріальної шкоди, 5 000, 00 моральної шкоди, 1 500, 00 гривень витрат на надання правової допомоги та стягнути на його користь судові витрати та стягнути на користь ОСОБА_2 5 000, 00 гривень моральної шкоди.

Свої вимоги мотивують тим, що 28 жовтня 2005 року між позивачами та відповідачем-1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, площею 71, 32 кв.м. вартістю 235 356, 00 гривень, яка на момент укладання договору була об’єктом незавершеного будівництва.

При завершенні будівництва вищенаведеного об’єкту нерухомості було встановлено, що фактична площа квартири АДРЕСА_1, є меншою за вказану в договорі та складає – 67, 30 кв.м., у зв’язку з чим між позивачами та відповідачем-1 13 березня 2008 року було укладено акт взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач зобов’язався повернути позивачам кошти за різницю площі квартири, що складає 4,02 кв.м. у розмірі 13 266, 00 гривень до 20 квітня 2008 року.

Однак, станом на вересень 2008 року відповідач-1 свої зобов’язання щодо сплати заборгованості не виконав.

Окрім стягнення основної заборгованості позивачі просили суд стягнути з відповідача-1 5 000, 00 гривень моральної шкоди та 1 500, 00 гривень за надання правової допомоги.

В ході судового розгляду, до участі у справі було притягнуто в якості співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат»

Внаслідок чого, позивачами 09.04.2010 року було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно яких позивач ОСОБА_1 просив стягнути солідарно з ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат» та ТОВ «Світлиці ЛТД» заборгованість у розмірі 6630, 00 грн.,  витрати на юридичну допомогу в розмірі 1500, 00 грн. , сплачене держмито в розмірі 132, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи-30, 00 грн, а на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 6333, 00 грн.

Свої вимоги мотивують тим, що 01 лютого 2005 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД» (надалі – Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат» (надалі – Відповідач-2) було укладено договір № 09/1-33 про пайову участь у будівництві житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1.

Відповідно до умов вищенаведеного договору Відповідач-1 здійснив передачу майнових прав у власність двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 71, 32 кв.м., що будується за адресою : АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1,  уклавши з останніми 28 жовтня 2005 року договір купівлі-продажу вищенаведеної квартири.

Також посилалися на ту обставину, що відповідно до Постанови Вищого Господарського Суду України від 30 червня 2009 року було встановлено, що у зв’язку з передачею майнових прав на об’єкт інвестування на користь фізичних осіб, Відповідач-1 не має права вимагати від відповідача-2 виконання будь-яких умов за договором № 09/1-33 від 01 лютого 2005 року в разі переуступлення права вимоги іншій особі, або якщо здійснено відчуження проінвестованої квартири. Даним рішенням встановлено, що ТОВ «Світлиця ЛТД» не має право вимагати повернення коштів за даним договором, в т.ч. і ті, які були перераховані Відповідачу-2,  як надмірно сплачені за об’єкт інвестування.

Посилаючись на дані обставини, позивачі вважають, що вони є  новим кредиторами до яких перейшло право вимоги за даним договором, а тому просили стягнути з відповідача - ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат»  надмірно сплачені кошти в розмірі 3 300, 00 гривень за кожний надлишково сплачений квадратний метр, а всього 13 266, 00 гривень.

Обґрунтовує такий порядок стягнення тим, що відповідно до укладеного між позивачами та відповідачем-1 договору купівлі-продажу квартири та згідно акту від 15.01.08 року  вартість квадратного метру квартири становить 3 300, 00 гривень, а відповідач - 2 має повернути позивачам надлишково сплачені кошти за площу в розмірі 4,02 кв.м., у зв’язку з чим вважають що позивачам до виплати підлягає сума грошових коштів у розмірі 13 266, 00 гривень, по 6 633, 00 гривень кожному з позивачів.

В судовому засіданні 16.08.2010 року позивачі зменшили зміст заявлених вимог та просили стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 6633, 00 грн.,  сплачене держмито в розмірі 132, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи-30, 00 грн., а на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 6633, 00 грн.

В судовому засіданні позивачі підтримали позов та просили його задовольнити.

Представник відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД» у судовому засіданні проти позову заперечувала мотивувала тим, що позивачі не мають права вимагати від Відповідача-1 виконання будь-яких зобов’язань, оскільки відбулася переуступка права вимоги.

Посилаючись на рішення суду постановлених в господарському судочинстві зазначила, що Відповідач-1 не має права вимагати від Відповідача-2 виконання будь-яких умов за договором № 09/1-33 від 01 лютого 2005 року в разі переуступлення права вимоги іншій особі, або якщо здійснено відчуження проінвестованої квартири. Враховуючи те, що  між Відповідачем-1 та позивачами 25 жовтня 2005 року було укладено договір купівлі-продажу вищенаведеної квартири АДРЕСА_1, новим кредитором за даним договором є позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які і мають право вимагати від Відповідача-2 виконання зобов’язань за вказаним вище  договором.

Просила в задоволенні позову до ТОВ «Світлиця ЛТД» відмовити.

Представник Відповідача-2 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив.

Суд, вислухавши думку сторін, вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача-2, на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2005 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 з однієї сторони та Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД» з іншої сторони було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, площею 71, 32 кв.м. вартістю 235 356, 00 гривень, яка на момент укладання договору була об’єктом незавершеного будівництва (т.1 а.с.11-12).

Відповідно до п. 1.9 Договору загальна вартість об’єкту підлягає уточненню шляхом помноження вартості одиниці площі на загальну площу за даними БТІ на цей об’єкт, для чого уточнена загальна площа об’єкту порівнюється із його попередніми даними. У разі відхилення загальної площі від попередньо сплаченої різниці вартості площі оплачується стороною 2 або повертається їй протягом 20 (двадцяти) календарних днів за ціною, вказаною у п. 1.5 даного договору з дня направлення стороною 1 (на поштову адресу сторони 2, зазначену в п. 6.5 даного договору) відповідного письмового повідомлення.

Судом встановлено, що при завершенні будівництва об’єкту інвестування передбаченого договором № 09/1-33 про пайову участь у будівництві житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1 від 01 лютого 2005 року, 15 січня 2008 року між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було підписано акт передавання-приймання об’єктів інвестування у 360-ти квартирному будинку за адресою : АДРЕСА_1 (т.1 а.с.172-174).

Відповідно до п. 3 вищенаведеного акту сторони визначили зменшення фактичної загальної площі об’єктів інвестування (квартир) порівняно із загальною їх площею за проектом у розмірі 137, 41 кв.м. на суму 444 548, 83 гривні, вказані кошти були перераховані Відповідачу-2, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с.174).

Судом встановлено, що в п. 1 акту перелічено перелік квартир та прізвища їх власників, яким Відповідач-1 відчужив майнові права на квартири. Також з даного акту вбачається, що при здійсненні обмірів БТІ, квартирі придбаній позивачами було присвоєно № 86 та встановлено остаточну фактичну її площу у розмірі 67, 30 кв.м. (т. 1 а.с.13-14, 172).

Судом встановлено, що 13 березня 2008 року між Відповідачем-1 та позивачами було укладено акт взаєморозрахунків № 65, відповідно до якого відповідач-1 зобов’язався повернути позивачам кошти за різницю площі квартири, що складає  4,02 кв.м. у розмірі 13 266, 00 гривень до 20 квітня 2008 року (т.1 а.с.15).

Суд вважає, що на користь позивачів підлягають стягненню  надмірно сплачені кошти у розмірі 13 266, 00 гривень саме з ВАТ «Броварський заводобудівельний комбінат», виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 лютого 2005 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат» було укладено договір № 09/1-33 про пайову участь у будівництві житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1 (т.1 а.с.141-174).

Відповідно до умов п. 3.1 Договору пайовик має право переступити право вимоги за цим Договором на користь третьої особи.

Відповідно до п. 5.9 Договору Пайовик не може вимагати від Забудовника виконання будь-яких умов цього Договору, якщо Пайовик вже переступив своє право вимоги за цим Договором іншій особі, або якщо він здійснив відчуження проінвестованої ним квартири.

Відповідно до Постанови Вищого Господарського Суду України від 30 червня 2009 року по справі № 10/537-08/21 було встановлено, що між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено Договір № 09/1-33 від 01.02.2005 року, відповідно до п. 5.9 якого ТОВ «Світлиця ЛТД» не має права вимагати від ТОВ «Броварський ЗБК» виконання будь-яких умов за вказаним Договором в разі переуступлення права вимоги іншій особі, або якщо здійснено відчуження проінвестованої квартири (т. 1 а.с.202-206).

Судом встановлено протягом 2005-2007 року Відповідачем-1 було укладено 91 договір купівлі-продажу майнових прав на квартири в будинку АДРЕСА_1, в тому числі відчужено і право на квартиру, що належить позивачам.

Відповідно до п. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Предметом розгляду справи в порядку господарського судочинства за позовом ТОВ «Світлиця ЛТД» та ВАТ «Броварський заводобудівельний комбінат»  було стягнення , зокрема 444548, 83 грн. надмірно сплачених грошових коштів  на об’єкт інвестування багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1,  у зв’язку зі зменшенням загальної площі побудованих квартир від проектної, що  передбачено договором  пайової участі  за № 09/1-33 від 01.02.2005 року.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.03.2009 року та Вищого Господарського Суду України від 30 червня 2009 року встановлено, що між співвідповідачами  ТОВ «Світлиця ЛТД» та ВАТ «Броварський заводобудівельний комбінат»  було укладено договір 09/1-33 від 01.02.2005 року , згідно п. 5.9. якого ТОВ «Світлиця ЛТД» не матиме права вимагати від ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат» виконання будь-яких умов, за вказаним  договором в разі переуступки права вимоги іншій особі, або  якщо здійснено відчуження проінвестивоної квартири. Визнано, що  своє право вимоги ТОВ «Світлиця ЛТД» уступила  фізичним особам (т. 1 а.с.193-201).

У постанові Київського міжобласного апеляційного господарського  суду зазначено, що  між відповідачами  Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД» та  Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат»  укладено договір №09/1-33 пайової участі у будівництві житлового будинку  АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.193-201).

Відповідно до умов договору забудовник зобов’язався на власний ризик своїми силами і засобами, за рахунок отриманих від пайовиків коштів, збудувати та здати  в експлуатацію 360 квартирний  будинок та передати пайовику ТОВ «СвітлицяЛТД»  по акту приймання-передачі, зазначену за договором  кількість квартир.

Пунктом 1.4 Договору  сторони домовились, що ТОВ «Світлиця ЛТД»  вносить інвестиції на будівництво 89 квартир, а ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат»  будує по фіксованій, на момент інвестування вартість  цього об’єкту.

На виконання договору № 09/1-33 від 01.02.2005 року між пайовиком  та забудовником були укладені додаткові  угоди № 7-8 від 02.11.2007 року, Додатки № 13-14, акт звірки об’єктів інвестування  від 12.06.2006 року, додаткові угоди від 05.12.2006 року, від 05.12.2006 року , додатки 15-16 від 25.06.2007 року.

31.10.2007 року було укладено Додаткову угоду на виконання Договору №09/1-33 від 01.02.2005 року (т. 1 а.с.171) п.1 якої було встановлено, яку саме суму  інвестування здійснив  ТОВ «Світлиця-ЛТД»,  а п.2 даної угоди  сторонами було погоджено опосередковану вартість одного квадратного метра загальної площі, а саме в сумі 3235,20 грн.

Пунктом 4 цієї угоди  передбачено, що остаточний розрахунок за Договором сторонами провадяться на таких умовах : у разі якщо фактична загальна площа об’єкту інвестування менша ніж загальна площа за проектом, відповідач повертає позивачу кошти, які були надмірно сплачені , в сумі, що відповідає вартості відповідної кількості вимірних одиниць об’єкту інвестування, на яку зменшилася його загальна площа.  

В підтвердження того, що ТОВ «Світлиця ЛТД»  уступила право вимоги  фізичним особам  з якими було укладено  договори підтверджується також постановою  Київського міжобласного апеляційного господарського суду  від 23.03.2009 року, відповідно до якого зазначено, що 30.01.2008 року  позивачем ТОВ «Світлиця ЛТД»  надіслало ТОВ « Броварський ЗБК»   лист №522 відповідно до якого повідомлялося, що ТОВ «Світлиця ЛТД» керуючись  умовами інвестиційного договору від 01.02.2005 року  використало своє право  щодо уступки майнових прав на отримання  у власність  проінвестованих квартир за Договором №09/1-33   на користь третіх осіб.

Відповідно до п. 4 цього договору, переуступка  майнових прав  означає перехід права вимоги з боку фізичних осіб до Забудовника, тобто до ТОВ «Броварського ЗБК», а  ТОВ «Світлиця ЛТД» право втрачає (т.1 а.с.193-201).

До справи приєднано лист Генерального директора ТОВ «Броварський ЗБК» до ТОВ «Світлиця ЛТД»  від 11.04.2008 року за № 01/48 (т. 1 а.с.207), з якого вбачається, що ТОВ «Світлиця ЛТД» втратило право вимоги до ТОВ «Броварського ЗБК».

 В даному листі також повідомлялося, про те, що  покупець майнових прав може спрямувати вимоги щодо розрахунку за фактичну площу одержаного житла-безпосередньо до забудовника, а саме ТОВ «Броварський ЗБК» (т. 1 а.с.207).

За таких обставин, суд вважає, що відповідальність про повернення на користь позивачів надмірно сплачених коштів  за фактичну площу одержаного житла покладається саме на ТОВ «Броварський ЗБК».

Що стосується суми, яка підлягає поверненню позивачам суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2005 року позивачі сплатили  грошові кошти із розрахунку загальної площі квартири АДРЕСА_1, 32 кв.м. загальна вартість  об’єкту на день укладання  даного договору  (п.1.6) дорівнювала 235 356, 00 грн., яку повністю сплатили позивачі.

Згідно обмірів БТІ встановлено остаточну фактичну площу зазначеної квартири - 67, 30 кв.м., тобто на 4,02 кв.м.  зменшено загальну площу квартири ( 71, 32 кв.м.- 67, 30 кв.м. = 4,02 кв.м.).

Згідно даного договору  від 28.10.2005 року стороною -1 виступила ТОВ «Світлиця ЛТД» , а  стороною -2  - позивачі.

У п. 1.5 даного договору  вказано, що вартість 1 кв.м. площі становить 3 300,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 акту передавання-приймання об’єктів інвестування у 360-ти квартирному будинку за адресою : АДРЕСА_1 від 15 січня 2008 року, квартирі придбаній позивачам було присвоєно № 86 та встановлено остаточну фактичну її площу у розмірі 67, 30 кв.м. (т. 1 а.с.13-14,172-174).

Відповідно до п. 2 вищенаведеного акту вбачається, що остаточна вартість 1 кв.м. жилої площі об’єктів інвестування (квартир) становить 3 300, 00 гривень, така ж сума визначена і в договорі купівлі-продажу квартири.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що  при проведенні розрахунку необхідно враховувати остаточну вартість 1 кв,м. – 3 300, 00 грн., що визначена в акті (т. 1 а.с.14), а також необхідно враховувати   сплачену позивачами суму в розмірі 235 356, 00 грн., яка сторонами не оспорюється.

Таким чином, на користь позивачів підлягає стягненню сума в розмірі 13 266, 00 гривень виходячи з наступного розрахунку: вартість 1 кв.м. = 3 300, 00 грн., загальна площа побудованої квартири позивачки становить 67,30 кв.м., при даних розрахунках  загальна вартість квартири становить 222 090, 00 грн. ( 3 300 грн. х 67,30 кв.м. = 222 090, 00 гривень).

Встановлено, що позивачами сплачено 235 356, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с.16-17).

Таким чином , переплачена сума яка підлягає стягненню з ТОВ «Броварський БЗК» на користь позивачів становить 13 266, 00 грн. (235 356, 00 грн. – 222 090, 00 грн. = 13 266, 00 грн.).

Таким чином,  з ТОВ «Броварський ЗБК» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають стягненню кошти у розмірі 13 266, 00 грн.,  у зв’язку зі  зменшенням фактичної площі отриманої квартири, тобто по 6 633, 00 гривень кожному.

З огляду на викладене вище, вимоги позивачів до ТОВ «Світлиця-ЛТД» суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони  понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача - 2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню державне мито в розмірі 132, 66 грн., та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30, 00 грн., а всього 162, 66 гривень.

Керуючись ст.ст. 514, 526, 530, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат» про невиконання зобов’язань по договору купівлі-продажу – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат» на користь ОСОБА_1 заборгованість за невиконання договірних зобов’язань у розмірі 6 633, 00  гривень, 132, 66 гривень державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30, 00 гривень, а всього 6 795, 66 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат» на користь ОСОБА_2 заборгованість за невиконання договірних зобов’язань у розмірі 6 633, 00  гривень.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛДТ» - відмовити.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після з моменту проголошення рішення.

Суддя: