Справа №2о-63/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2010 року м. Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді Зейкана І.Ю.
при секретарі судового засідання Бірук Н.С.
з участю заявника ОСОБА_1
представника заінтересованої особи Требика В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кузнецовську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про вста новлення факту перебування на утриманні та факту спільного проживання однією сім’єю,-
В С Т А Н О В И В:
До Кузнецовського міського суду Рівненської області звернулась ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту про те, що вона спільно проживала однією сім’єю з ОСОБА_3 з моменту укладення шлюбу до моменту смерті її чоловіка, а також факт перебування її на утриманні свого покійного чоловіка ОСОБА_3.
У судовому засіданні заявниця уточнила позовні вимоги та просила визнати, що вона перебувала на утриманні її чоловіка з 17.06.2009 року.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що офіційно вона та її покійний чоловік ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 16.04.1975 року до моменту його смерті. Однак, вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. Проте, фактично проживали разом, вели спільне господарство.
Після смерті чоловіка вона звернулась до управління Пенсійного фонду України у м.Кузнецовську з метою призначити пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Проте, в управлінні їй відмовили, посилаючись на те, що документів поданих нею не вистачає для призначення пенсії і їй необхідно звернутись до суду для встановлення факту перебування на утриманні.
У судовому засіданні заявниця пояснила, що зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 16.04.1975 року. Спочатку разом з чоловіком проживали у Дніпропетровській області, а згодом перехали до м.Кузнецовська, де їм дали квартиру за адресою: АДРЕСА_1. У 2005 році вони придбали ще одну квартиру у м.Кузнецовську за адресою: АДРЕСА_1, куди разом і переїхали жити. Проте, вона перереєструвалась за новим місцем проживання, а чоловік залишився зареєстрований за попереднім. Вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, всі зароблені сім’єю гроші витрачали спільно. ОСОБА_3 отримував пенсію близько 3000 грн. у місяць, а також працюючи в артелі у м.Магадані, Російскої Федерації заробляв близько 10 тис. грн.. у місяць. Вона ж отримує пенсію у розмірі близько 900 грн. у місяць. А тому більшість витрат на її лікування, харчування, речі побутового вжитку купувались за рахунок коштів чоловіка.
Представник заінтересованої особи – управління Пенсійного фонду України у м.Кузнецовську Требик В.Б. повністю визнав вимоги заяви ОСОБА_1, зазначивши, що заперечень щодо встановлення у судовому порядку факту перебування заявниці на утриманні у заінтересованої особи не має.
Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 з 1981 року проживали разом за адресою: АДРЕСА_1. Останніх близько 6 років вони проживали у цьому ж будинку у квартирі № 3. ОСОБА_3 утримував свою дружину, оскільки він отримував пенсію, а також працював в артілях у Росії, де заробляв значні кошти, не менше 30 тис. грн. за півроку. У сім’ї ОСОБА_3 кошти витрачались спільно, вели спільний бюджет. Основні матеріальні витрати покладались на доходи ОСОБА_3, так як доходи ОСОБА_1 були значно менші.
Свідок ОСОБА_5, дала показання щодо спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а також щодо спільного сімейного бюджету аналогічні за змістом до показань ОСОБА_4
Вислухавши пояснення заявника і представника заінтересованої особи та допитавши свідків свідків, суд дослідив письмові докази справи та дійшов висновку, що вимоги викладені у заяві ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що з 16.04.1975 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 виданого Солонянським райвідділом ЗАГС Дніпропетровської області. Від даного шлюбу мають спільних дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями свідоцтв про їх народження.
На підставі цих документів, пояснень заявника та показань свідків суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 проживали спільно однією сім’єю з дня реєстрації шлюбу, тобто з 16.04.1975 року до його смерті.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 17.06.10 відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Факт втрати ОСОБА_1 постійного і основного джерела засобів існування у зв’язку зі смертю її чоловіка, який надавав їй матеріальне забезпечення, а також факт перебування заявника у період з 17.06.2009 року на повному утриманні ОСОБА_3 до його смерті, окрім пояснень заявниці та показань свідків, доводиться письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, а саме: довідкою управління Пенсійного фонду України у м.Кузнецовську № 710 від 28.07.10, довідкою управління Пенсійного фонду України у м. Кузнецовську № 791 від 28.07.10, які свідчать про те, що розмір пенсії, яку отримував ОСОБА_3 у період з червня 2009 року до травня 2010 року був значно більшим, ніж розмір пенсії ОСОБА_1, а саме перевищував майже у три рази.
Суд врахував, що встановлення факту перебування ОСОБА_1 на повному утриманні ОСОБА_3 до його смерті має юридичне значення для зміни пенсії призначеної заявниці по віку на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.4, ч.1 ст.11, 88, 209, 212-215, 256-259 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 однією сім’єю з ОСОБА_3 з 16.04.1975 року до 17.06.2010 року.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 на повному утриманні її чоловіка ОСОБА_3 з 17 червня 2000 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 року та втрати нею основного й постійного джерела засобів до існування у зв’язку з його смертю.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя І.Зейкан