Справа № 2-662/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 серпня 2010 року                                           м. Кузнецовськ  

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого  судді                                           Зейкана І.Ю.

при секретарі судового засідання                    Бірук Н.С.

за участю

позивача                                                             ОСОБА_1

відповідача                                             ОСОБА_2

представника третьої особи             Кречик С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні  Кузнецовського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5  про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  з вимогою визнати їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що є наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 Після розірвання шлюбу відповідач разом з дітьми пішла жити до її батьків за адресою: АДРЕСА_2 Ніяких перешкод у користуванні квартирою він не чинить. Відповідач добровільно залишила дану квартиру. Відповідач не бере участі у витратах на управління, утримання та збереження квартири. Відповідач відмовляється добровільно виписуватись.

У судовому засіданні позивач послався на обставини, якими обґрунтовував позов, крім того, пояснив, що у 1997-1998 роках він став наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 у яку згодом прописав також свою колишню дружину ОСОБА_2 та двох дочок ОСОБА_4 і ОСОБА_5 У цій квартирі вони проживали до 2005 року. Далі він разом з дружиною та дочками переїхали жити у квартиру батьків дружини за адресою: АДРЕСА_2 У вересні 2009 року він розірвав шлюб з дружиною та переїхав жити у попередню квартиру. Дочки залишились проживати разом з дружиною у квартирі її батьків.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала повністю. Підтвердила, що дійсно позивач є наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 м.Кузнецовськ. Вказала те, що він став наймачем у 1997-1998 роках, тобто під час шлюбу з нею, а тому вважає, що дана квартира є спільним майном подружжя. Також підтвердила, що у червні 2006 року разом з позивачем та дочками переїхали жити у квартиру до її батьків за адресою: АДРЕСА_2, у зв’язку з тим, що у цій квартирі було більше кімнат. А у їхню квартиру поселився її брат з дружиною, які оплачували комунальні послуги. 25 серпня 2009 року шлюб між ними був розірваний, і тому позивач переїхав жити у квартиру по м-ну Будівельників, 33/3, кв.10. Вважає, що має право на користування квартирою, оскільки з грудня 2009 року до цього часу перебуває на лікуванні у Чернігівському облонкодиспансері з приводу раку шийки матки. Дочка ОСОБА_5 проживає разом з нею з грудня 2009 року у м.Славутичі, Київської області. Дочка ОСОБА_4 залишилась на вихованні у бабусі за адресою: АДРЕСА_2 Також вважає, що дочка після завершення часу передачі її на виховання має право на користування спірною квартирою. Спроби вселитись у спірну квартиру не робила, оскільки побоюється, що позивач може нанести їй тілесні ушкодження.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог – спеціаліст 1 категорії служби у справах дітей виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Кречик Світлана Вікторівна визнала позов частково. Зокрема, визнала втрату права на користування житлом ОСОБА_2 Втрату права на користування житлом неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не визнала. У зв’язку з цим просила у позов задовольнити частково.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що разом зі своїми батьками спочатку проживала за адресою: АДРЕСА_1. У 2006 році разом з батьками та сестрою переїхали до бабусі за адресою: АДРЕСА_2 де постійно всі проживали до 2009 року. Вона там проживає по даний час. Коли у 2009 році батьки розлучились, батько зі своїми речами переїхав на квартиру, що знаходиться на м-ні Будівельників, 33/3, кв.10. Вона особисто ніколи не робила спроби перебратись жити до батька і не бажає з ним жити, у зв’язку з його тяжким характером.

З показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 постійно проживали у квартирі АДРЕСА_2, з 2006 до 2009 року.

Аналогічні за змістом показання дав свідок ОСОБА_9. Який крім того, вказав на те, що з червня 2006 до вересня 2009 року проживав у АДРЕСА_1

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що її дочка ОСОБА_2 разом зі своїм чоловіком та двома дочками проживали у її в квартирі АДРЕСА_2 з 2006 до 2009 року. До цього вони проживали за адресою: АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу позивач знову повернувся на ту ж квартиру, а дочка з внуками залишилась у неї. Внучка ОСОБА_4 проживає у неї по даний час. Спроби переселись у спірну квартиру не робили, оскільки побоюються неадекватної поведінки позивача.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ордеру на жиле приміщення №14987 від 26.07.94 року, ОСОБА_12, на основі рішення адміністрації та профкому РАЕС, надано право на заняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1

У 1998 році наймачем квартири став його син ОСОБА_1 Даний факт визнаний сторонами і не оспорюється. Він також підтверджується договором № 1652 від 29.06.10 про надання послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та надання комунальних послуг населенню. Даний договір укладений з однієї сторони Кузнецовським міським комунальним підприємством, з однієї сторони та ОСОБА_1,  як власником (наймачем, орендарем), з іншої сторони про забезпечення відповідних послуг у АДРЕСА_1

Згідно з копією довідки Житлово-експлуатаційної дільниці №1 м.Кузнецовська від 29.06.10 за № 1048 за адресою: АДРЕСА_1 м. Кузнецовськ зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Факт реєстрації сторін та його правомірність сторонами не оспорюється.

Відповідно до ч.1 ст.71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

З показань свідків та пояснень сторін вбачається, що відповідач разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не проживають у спірній квартирі з червня 2006 року. Даний факт підтверджується також дослідженими у судовому засіданні копіями актів № 150/134 від 07.12.09, 15.02.10 та 11.05.10. Згідно з цими актами, комісією у складі начальника ЖЕД №1, паспортиста та техніка, а також двох сусідів встановлені факти непроживання у спірній квартирі бувшої дружини з дочками.

З показань свідків та пояснень  сторін, судом також встановлено, що відповідач з дочками не робила спроби відновити право користування спірною квартирою. Суду не надано доказів, що позивач чинив будь-які дій щодо недопущення відповідача з дочками до користування спірним житлом або що відповідач звертався до суду чи інших правоохоронних органів із заявою про захист своїх прав на користування квартирою.

Суд не бере до уваги довідку Комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівський облонкодиспансер» № 770 від 30.07.10, подану відповідачем як доказ перебування її на лікуванні в іншому місті, оскільки дана довідка свідчить лише про перебування особи на обліку в облонкодиспансері з 28.12.09 року. На роз’яснення суду про можливість подачі інших доказів щодо перебування її на лікуванні відповідач відмовилась їх подавати.

А тому суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що за нею зберігається право користування квартирою №10 за адресою: м-н Будівельників, 33/3, у зв’язку з виїздом її для лікування в лікувально-профілактичному закладі.

Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки з ордеру на житлове приміщення № 14987 від 26.07.94 вбачається, що дана квартира передана у користування ОСОБА_12 виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради і будь-яких доказів, щодо набуття права власності на цю квартиру кимось із подружжя суду не надано.

Згідно з дослідженою у судовому засіданні копією рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25.08.09 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, суд розірвав шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а дочок сторін ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишив проживати разом з матір’ю ОСОБА_2

Відповідно до Правових позицій Верховного Суду України від 26.05.2001 року щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (житлове право), при визначенні кола осіб, які мають право користуватися жилим приміщенням, проживання дитини в другого з батьків не може вважатися передбаченим п.3 ст.71 ЖК України поміщенням на виховання до родичів дітей, за якими зберігається жиле приміщення.

На підставі викладеного, керуючись ст.71, 72 ЖК України, ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування квартирою №10 в будинку №33/3 по мікрорайону Будівельників у м.Кузнецовську, Рівненської області.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37  (тридцять сім) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 8 (вісім) грн. 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя                                                                                 І.Зейкан