Справа № 2-3672
2010 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2010 р.
Стаханівський міський суд Луганської області в складі:
Головуючий суддя: Гончаров О.М.
При секретарі: Пожидаєва Я.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Стаханова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділення ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Стаханові про встановлення факту, що має юридичне значення, та зобов;язання сплачувати страхові виплати
ВСТАНОВИВ
На обгрунтування заявлених вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з яким знаходилася в зареєстрованому шлюбі з 08.04.1988 року, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу від 08.04.1988 року серія НОМЕР_1
Факт смерті чоловіка підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_2 року серія НОМЕР_2.
28.06.2002 року вона звернулася до відділення Фонду з заявою про призначення їй страхових виплат у разі смерті годувальника. Постановою від 08.07.2002 року №5427 їй були призначені страхові виплати, які й отримувала до теперішнього часу.
На підставі листа Управління ВД Фонду СНВ у Луганській області від 21.04.2010 року у відділенні фонду в м. Стаханові було проведено перевірку особових справ потерпілих. В результаті якої було встановлено , що їй нібито були призначені виплати з порушенням законодавства.
Отже Постановою відділення Фонду від 19.07.2010 року їй було припинено щомісячні страхові виплати на підставі ст.38 Закону України „Про загальнообов;язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”
Причиною припинення стало те, що на час смерті чоловіка вона знаходилася у трудових відносинах з КП „Комунтранссервіс”. А згідно ст.33 Закону України „Про загальнообов;язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працуздатності” право на отримання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого.
Вона не згодна з таким рішенням , оскільки з моменту одруження й до смертьі чоловіка проживали разом за адресою: Стаханов, вул. Багратіона, 31, мали спільний бюджет, вели спільне господарсто, вона перебувала на утримання у чоловіка.
Тому просила встановити, що на час смерті чоловіка ОСОБА_2, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 року, вона, ОСОБА_1 перебувала на його утриманні.
Зобов;язати відповідача сплачувати їй раніш призначені страхові виплати з моменту припинення, з 01.07.2010 року.
Позивачка ОСОБА_1 на слухання справи надала заяву про слухання справи за її відсутності за станом здоров;я.
Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м.Стаханові Є.О. Івонін ( наказ про призначення на посаду начальника відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Стаханові Луганської області №01-263 –к від 20.11.2000 року) на розгляді справи підтвердив доводи, викладені у відгуку на позовну заяву. В разі , якщо судом буде встановлено, що позивач знаходилася на утриманні чоловіка, то відділення Фонду буде продовжувати їй страхові виплати.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судом досліджені всі докази надані сторонами, клопотання про витребування та дослідження інших доказів до суду не надходило.
Відповідно ст. 36 ч.1 Закону України „Про загальнообов;язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” пенсія у звязку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам родини померлого годувальника, які перебували на його утриманні, при наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, що був би необхідним йому для призначення пенсії по інвалідності.
У п.1 ч.2 ст.36 Вказаного Закону зазначено, що непрацездатними членами родини вважаються: чоловік ( дружина), батько , мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку. До членів родини, що перебувають на утриманні померлого годувальника відносяться особи, зазначені в ч.2 цієї статті, якщо вони одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним та основним джерелом існування. Члени родини померлого годувальника, для яких його допомога була постійним та основним джерелом засобів для існування, але які і самі одержували пенсію, мають право за бажанням перейти на пенсію з нагоди втрати годувальника.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” визначено, що даний факт перебування на утриманні встановлюється за умови, якщо допомога, яка надавалася, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів для існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримування.
По справі встановлено, що з моменту одруження й до смерті чоловіка сторони проживали разом за адресою: Стаханов, вул. Багратіона, 31, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, що підтверджено довідкою квартального комітету від 19.06.2002 року №957.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали свідчення, які підтверджують спільне проживання позивачки з чоловіком, ведення сумісного господарства, наявність загального бюджету, і що доходи чоловіка були більш значними, чим в позивачки. Вони були основним і постійним джерелом існування сім;ї.
Згідно з довідкою УПФ в м. Стаханові від 05.07.2002 року №4-4 та постанови відділення Фонду від 01.08.2001 року №1781 її чоловік на час смерті отримував пенсію у розмірі 258,05 грн та регресні виплати у сумі 96,52 грн. , що в загальній сумі складало 345,57 грн.
Позивачка хоч і працювала, але працювала на півставки і доходи були меншими ніж у чоловіка. Вона отримувала пенсію у розмірі 117 грн, що підтверджується довідкою УПФ в м. Стаханові від 21.07.2010 року. А зарабітну плату вона не отримувала. Зарплата була тільки нарахована, її не виплачували.
Прожитковий мінімум на час смерті чоловіка складав 311,30 грн згідно з Законом України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік” від 22.03.2001 року №2330-111, іншого доходу вона не отримувала.
Враховуючи вищевикладене , суд вважає, що позивачу вірно були призначені щомісячні страхові виплати, оскільки вона перебувала на отриманні у чоловіка, його допомога була постійним й основним джерелом для існування.
Припинення щомісячних страхових виплат порушує її право на соціальний захист, що включає право на забезпечення в разі смерті годувальника.
Аналіз наданих стронами і досліджених судом доказів вказують на обгрунтованість заявлених вимог, і для поновлення порушенних прав , вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3,10,11,15,60,212-215 ,256-259 ЦПК України,
Законом України „Про загальнообов;язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” , суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Стаханові про встановлення факту, що має юридичне значення, та зобов;язання сплачувати страхові виплати задовольнити в повному обсязі.
Встановити, що на час смерті чоловіка ОСОБА_2, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_1 перебувала на його утриманні.
Зобов;язати відділення ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Стаханові сплачувати ОСОБА_1 раніш призначені страхові виплати з моменту припинення, з 01.07.2010 року.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Луганського апеляційного суду через Стахановський міський суд протягом 10 днів від дня проголошення рішення. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя О.М.Гончаров