Справа 22ц-11184 2010 рік Головуючий у 1 інстанції Юр’єва Т.І.
Категорія 57 Доповідач Пономарьова О.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Бондаренко Л.В., Соломахи Л.І.,
при секретарі Шуляк Я.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 11 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (далі УПСЗН) Кіровської районної у м. Донецьку ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2009 рік, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і зазначав, що він є інвалідом 3 групи ЧАЕС і знаходиться на обліку у відповідача. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачена щорічна компенсація на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних зарплат, установлених на момент виплати. У 2009 році даний вид соціальної допомоги відповідачем йому не сплачений. На його звернення до відповідача провести йому виплату щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, відповідач йому відмовив. Позивач просив суд визнати дії УПСЗН Кіровської районної у м. Донецьку ради про відмову у перерахунку вказаної соціальної допомоги у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат неправомірними, зобов’язати відповідача перерахувати та сплатити йому суму щорічної компенсації на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 11 червня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1.
Зазначене рішення оскаржене позивачем ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального закону, не врахував принцип верховенства права при застосуванні норм закону.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу нарахована щорічна допомога на оздоровлення за 2009 рік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, що постраждали внаслідок Чорнобильській катастрофи», Постанови Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року «Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок ЧАЕС», якими встановлений розмір виплат щорічної допомоги на оздоровлення. Підстави для перерахування та зобов’язання відповідача сплатити позивачу щорічну суму компенсації на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати відсутні.
Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможна.
Суд першої інстанції встановив, що позивач перебуває на обліку в УПСЗН як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України № 796-ХП «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-ХП).
Відповідно до ст.48 Закону № 796-ХП щорічна допомога виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідачем нарахована в 2009 році позивачу, але не виплачена, щорічна грошова допомога на оздоровлення у розмірі - 90 грн. у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання программ, пов’язаних з соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( зі змінами від 1 серпня 2006 року № 1074, від 14 лютого 2007 року № 211) і від 12 липня 2005 року № 562 « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На звернення позивача щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, відповідач відмовив листом від 4 лютого 2010 року з посиланням на вказані постанови.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеними постановами усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, яка значно менша, ніж встановлено Законом.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2009 року – 605 грн., з 1 квітня 2009 року - 625 грн, з 1 липня 2009 року – 630 грн., з 1 жовтня 2009 року – 650 грн., з 1 грудня 2009 року – 669 грн. на місяць.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України, яким встановлені розміри мінімальної заробітної плати, зокрема на час виплати допомоги позивачу.
Законом № 796-ХІІ Кабінет Міністрів України не уповноважений на свій розсуд змінювати, у тому числі зменшувати, конкретні розміри компенсації і допомоги, зокрема допомоги на оздоровлення, встановлені цим Законом.
Частиною 1 ст.67 зазначеного Закону було встановлено, що конкретні розміри всіх передбачених ним доплат, пенсій та компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України відповідно до змін індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її статтею 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно - правовими актами змінювати положення законів.
Тому правильним є висновок щодо неправомірності нарахування та виплати відповідачем допомоги у розмірах, встановлених не Законом № 796-ХІІ, а підзаконним нормативним актом, оскільки такі дії призвели до істотного звуження прав позивача.
Таким чином, дії відповідача в частині нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірах менших ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірними.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 303, 3041, 307, 309, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
в и р і ш и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 11 червня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Задовольнити позов ОСОБА_1 .
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради щодо відмови в виплаті ОСОБА_1 за 2009 рік сум щорічної компенсації на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на час виплати , неправомірними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провести виплату сум належних ОСОБА_1 щорічної компенсації на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на час виплати, з урахуванням проведених виплат.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М.Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Л.І. Бондаренко