Справа № 2-1401/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

18 серпня  2010 року         Лебединський  районний суд

                                                           Сумської області

 в складі: головуючого судді                    Подопригора Л.І.  

         при секретарі                             Єрмаковій Н.І.

                 з участю  позивача                    ОСОБА_1

                 представника  позивача             ОСОБА_2

                 представника відповідача          Райчук П.П.    

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині  справу за позовом  ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Лебединському районі Сумської області про визнання дій протиправними та зобов’язання  здійснити  перерахунок  пенсії , -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що він являється інвалідом третьої групи по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії і перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в м. Лебедині. Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Статтею 50 цього Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірах: інвалідам третьої групи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 4 ст. 54  Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри пенсій для інвалідів, відносно яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках не можуть бути меншими: по третій групі інвалідності  - 6 мінімальних пенсій за віком. Позивач вважає, що розмір пенсії нарахованої і виплаченої йому відповідачем  значно менший, ніж встановлено спеціальним Законом.  09 жовтня 2009 року він звертався до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії, але йому було відмовлено. Тому він звертається із позовом до суду, в якому просить визнати протиправними дії  управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині щодо відмови проведення перерахунку пенсії,   зобов’язати перерахувати і провести відповідні виплати (борг) з  моменту його звернення – 09 жовтня 2009 року  та в подальшому виплачувати пенсію у відповідності до змін діючого законодавства.

В судовому засіданні  позивач  та   його представник     позовні  вимоги   змінили та прохають зобов»язати відповідача здійснити перерахунки згідно  вимог, починаючи з 01 січня 2008 року та проводити такі виплати в подальшому з урахуванням виплачених сум.

    Представник відповідача в судовому засіданні  позовні  вимоги  не визнав  та пояснив, що   ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи по захворюванню, пов’язаному із роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії. Змінами  внесеними до  Закону України «  Про статус  та соціальний  захист  громадян , які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи « чітко  визначений розмір  пенсії,  який встановлюється  у відсотках  до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, та у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України  з питань бюджету. Що стосується додаткової пенсії, то ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" була викладена в такій редакції, згідно якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі  15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що становить  74,70 грн.  Щодо застосування при обрахунках розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ч. 1 ст. 28 якого зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Разом із цим, ч. 3 ст. 28 цього Закону визначено, що  мінімальний розмір пенсії  за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року по справі №2-25/2009 було роз’яснено: "непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини  у законодавчому регулюванні. Ця прогалина полягає  у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем".

З 01.07.2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" у разі, коли розмір пенсії (без урахування надбавок, підвищень додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) не досягає у інвалідів третьої групи - одержувачів пенсій по інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншою ніж 980 грн. Положення  Закону України «про Державний бюджету України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення. Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених законами України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соцзахисту окремих категорій громадян", якою  чітко визначено розміри щомісячної додаткової пенсії та розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою. Разом із цим відповідач зазначає, що він діяв у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

    Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено наступне, що  ОСОБА_1, належить ( віднесений)  до  першої  категорії як  особа, яка  потерпіла  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи , є  інвалідом 3 групи , що  підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1  від  08.04.1993  року та довідкою до Акту огляду МСЕК (а.с.6, 6-а).

Листом  від 30.06.2010 року  Управлінням  Пенсійного фонду України  в м. Лебедині було  відмовлено  позивачу  у перерахунку  пенсії  з огляду  на відсутність  законних  підстав (а.с.8-9).

Суд вважає, що дана відмова  є неправомірною виходячи зі слідуючого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»  від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим  преамбули Закону України № 1058-4 передбачено, що зміна умов і норм загальнообов»язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 3 статті 4  цього ж закону  передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Розділ 8 Закону України  « Про   статус  та  соціальний  захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсації особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Стаття 49  цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а)  державної пенсії;б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України « Про   статус  та  соціальний  захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається  щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3-ої групи 50 % мінімальної пенсії за віком.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії  чи іншого доходу.

Нормами ст.. 54 Закону України « Про   статус  та  соціальний  захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв»язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина 4 ст. 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3-ій групі – 6 мінімальних пенсій за віком.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій. Призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року ( набрав чинності 31 березня 2005 року), тоді як частина третя статті 54 Закону України « Про   статус  та  соціальний  захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи» змінена Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108-15 ( набрав чинності 13 грудня 2005 року). Саме неврахування відповідачем зазначених змін стало однією з причин хибного висновку щодо неможливості застосування  стосовно позивача норм абзацу 1 статті 28 загального закону в частині визначення мінімального розміру пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму.

Визначення  прожиткового мінімуму, закладення  правової основи для  його встановлення , затвердження  та врахування  при  реалізації  державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень , дає Закон України « Про прожитковий  мінімум», Закон України  « Про державні  соціальні стандарти  та державні  соціальні гарантії, згідно ст.1  якого,  прожитковий  мінімум використовується для  визначення у тому  числі  мінімального  розміру  пенсії за віком , якій  відповідно до ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове  державне пенсійне  страхування»  встановлюється  в розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили  працездатність, визначеного  законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп від 11.10.2005 року по справі № 1-21\2005 сформулював правову позицію, згідно з якою  Конституція та  закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права  шляхом  прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.. 22 Конституції України не допускається.

Ухвалюючи судове рішення суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав  і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст..ст 1,3, ч.2 ст. 6, ст.. 8, ч.2 ст. 19, ст..ст. 22,23, ч.1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов»язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого ст.. 8 Конституції України.

Суд вважає, що дії Управління щодо виплати пенсії позивачу у розмірі меншому від  6 мінімальних пенсій за віком  та додаткової пенсії у розмірі меншому від 50% відсотків мінімальної пенсії за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст.. 50, ч.4 ст. 54 Закону України « Про   статус  та  соціальний  захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи».

Позивач  звернувся із  заявою до  відповідача   про перерахунок  пенсії 30 червня 2010 року. Відповідно до вимог  ч.4 ст. 45 Закону України « Про загальнообов’язкове  державне пенсійне  страхування»  перерахунок   призначеної  пенсії, крім  випадків  передбачених  ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і  ч.5 ст. 48 цього Закону  проводиться  в  такі  строки: у разі  виникнення  права  на  підвищення  пенсії – з першого числа  місяця  в якому  пенсіонер  звернувся за  перерахунком  пенсії, якщо  відповідну  заяву  з усіма  необхідними  документами подано  ним до 15 числа включно і з  першого числа наступного місяця, якщо заяву  з  усіма необхідними  документами  подано  ним  після 15 числа. Крім  того ст. 67  цього Закону  встановлено, що  в разі  збільшення розмірі  прожиткового  мінімуму  для  осіб, які  втратили  працездатність  , визначеного  законом  підвищується розмір  пенсії, визначений  відповідно  до ст. 54  цього Закону, а також  розмір  додаткової  пенсії за шкоду , заподіяну  здоров’ю , особам віднесеним  до категорії 1,2,3,4 розмір  щомісячної  компенсації сім’ям за втрату  годувальника  внаслідок  Чорнобильської катастрофи. Перерахунок  пенсії  здійснюється  з дня встановлення  нового розміру  прожиткового мінімуму.

Таким  чином, суд  приходить  до висновку про необхідність  зобов’язання  відповідача  здійснити  перерахунок з 30 червня 2010 року.

В частині вимог щодо зобов’язання УПФУ в  м. Лебедині  нараховувати державну соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в майбутньому в належному розмірі, суд вважає необхідним відмовити, оскільки до суду має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси. При цьому суд вважає, що позивачем на час звернення до суду з даним позовом не має підстав вважати, що відповідач порушуватиме в майбутньому його законні права та інтереси, а отже задоволенню дані вимоги не підлягають.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в силу ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 49, 50, 54, 67  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 4, 10, 15, 60, 109, 209, 213-215, 218 ЦПК України суд, ст. 1, 15,16 ЦК України суд –

В И Р І Ш И В  :

Позовні вимоги  ОСОБА_1    задовольнити частково.

Визнати  неправомірними  дії  управління  Пенсійного фонду  України в м. Лебедині Сумської  області  в частині  відмови  ОСОБА_1   в перерахунку  пенсії  по інвалідності  у відповідності  до ст.ст.  49, 50, 51, 54, 67 Закону  України « Про  статус  та соціальний  захист  громадян , які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи », як  учаснику  ліквідації  наслідків  аварії  на Чорнобильській  АЕС, виходячи з розміру   мінімальної  пенсії  за віком, встановленої  ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням  встановленого  законодавством  прожиткового  мінімуму для  осіб,  які  втратили  працездатність.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України  в м. Лебедині Сумської області  провести  перерахунок  основної  пенсії  та додаткової пенсії по інвалідності  ОСОБА_1  з 30 червня  2010 року по день винесення рішення суду, тобто по 18 серпня 2010 року включно, згідно  до ст.ст. 49,50, 54, 67 Закону  України « Про статус  та  соціальний  захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

В решті  позовних  вимог відмовити.

Стягнути з УПФУ в  м. Лебедині Сумської області  на користь держави судові витрати, пов’язані з розглядом справи, в розмірі 51 гривні на р/р 31413537700010 код 22090100, ідентифікаційний код отримувача 23636456, банк ГУДКУ  у Сумській області, МФО 837013 та  на користь   ОСОБА_1  витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд  протягом 10днів з дня його проголошення.

Суддя