Справа 22ц- 13960 2010 рік Головуючий у 1 інстанції Косенко З.П.
Категорія 57 Доповідач Пономарьова О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Бондаренко Л.В., Соломахи Л.І.,
при секретарі Голубцові А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області на рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 11 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області (далі – УПФУ в Амвросіївському районі Донецької області) про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» , -
в с т а н о в и в :
Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 11 червня 2010 року задоволений позов ОСОБА_1. УПФУ в Амвросіївському районі Донецької області зобов’язане здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.
Вказане рішення суду оскаржено УПФУ в Амвросіївському районі Донецької області. Апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що суд не зважив на те, що на даний час відсутні нормативні документи, що регулюють питання відносно органів, які повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів та джерел; відсутній порядок обчислення вказаного розміру. На їх думку, відсутні підстави вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. Положення статті 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовуються лише для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, а судове рішення залишає без змін з наступних підстав.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що УПФУ в Амвросіївському районі Донецької області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило.
Перевіряючи рішення в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначив закон, яким регулюються спірні правовідносини.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції на момент звернення позивача передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.
Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до вимог ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Як передбачено положеннями ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зі змінами та абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у 2009 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2009 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року становить 498 грн., а з 1 листопада 2009 року – 573 грн.
Відповідно до ст. 52 Закону України « Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає з 1 січня 2010 року – 695 грн., з 1 квітня 2010 року – 706 грн., таким чином, виходячи з вимог ст.28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний пенсії за віком в 2010 році складає відповідні суми.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року.
Апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, що виплата проводилася у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», не можуть бути прийняті до уваги.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Оскільки при прийнятті апеляційної скарги апелянту було відстрочено сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до ухвалення судового рішення апеляційною інстанцією, з відповідача належить стягнути на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн..
Керуючись ст.ст. 303, 3041, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області відхилити.
Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 11 червня 2010 року залишити без змін.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Апеляційному суді Донецької області в розмірі 37 грн.( розрахунковий рахунок – 31213263700004; отримувач – Державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ – 34686537, МФО -834016, банк – ГУ ДКУ у Донецькій області).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді