Справа № 22ц – 13240 Головуючий в 1 інстанції Коваленко Г.С.
Категорія: 57 Доповідач Біляєва О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Висоцької В.С..
суддів Осипчук О.В., Біляєвої О.М.,
при секретарі Суліма Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 12 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум одноразової щорічної допомоги до 5 травня, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 12 березня 2010 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови суду і ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування доводів скарги позивач зазначив, що судом при ухваленні рішення не враховано, що відповідачем протягом 2007-2009 років порушувалось його право на соціальну допомогу як інваліду війни, що призвело до недоотримання належних сум. На ці порушення неодноразово звертав увагу Конституційний Суд України, що підтверджується рішеннями № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради як інвалід війни 2 групи. Позивач відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Фактично виплачено в 2007 році – 360 гр., в 2008 році – 400 гр., в 2009 році - 430 гр.. Виплата проведена у відповідності з діючим на час виплати законодавством.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що висновок суду є законним та обґрунтованим.
Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 9 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірах, зокрема, інвалідам 2 групи – вісім мінімальних пенсій за віком.
Суд першої інстанції встановив і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи та відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання одноразової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня).
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом, визнано такою, що не відповідає Конституції України.
Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» визначено, що розмір грошової допомоги, яка виплачується особам, на яких поширюється дія цих законів, щорічно до 5 травня, визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.
Розміри виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2008 році встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 році відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Виплата разової грошової допомоги до 5 травня здійснена ОСОБА_1 у квітні 2007 року та квітні 2008 року.
Відмовляючи в позові щодо отримання разової допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки в розмірі меншому, ніж передбачено Законом, суд обґрунтовано виходив з того, що такі виплати були здійснені відповідачем до ухвалення Конституційним Судом України рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп та від 22 травня 2008 року № 10-рп.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно в період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року до 21 травня 2008 року Закони України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішення Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених законами «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Таким чином, в 2007 та 2008 роках виплата здійснена відповідачем у відповідності з чинним на час виплати законодавством.
Щодо висновку суду про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання дій органів праці та соціального захисту населення щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік неправомірними, то він є правильним та таким, що відповідає вимогам закону.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік встановлюються відповідними законами України, цим законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Зазначена норма не визнана неконституційною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» визначено розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни 2 групи 430 гр., яку позивач отримав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог щодо визнання дій органів праці та соціального захисту населення щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007-2009 роки неправомірними та стягнення доплати.
Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 304-1, 307 ч.1 п. 1, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 12 березня 2010 року
залишити без змін.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді