Справа 22ц - 3074 /2010р. Головуючий у 1 інстанції: Гладишенко І.В.
Категорія 57 Доповідач: Краснощокова Н.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Краснощокової Н.С.
суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П.
при секретарі: Лясовій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 19 січня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та стягнення грошової суми допомоги до 5 травня,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та стягнення грошової суми допомоги до 5 травня.
Посилалась на те, що вона являється вдовою ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи, інваліда війни та перебуває на обліку у відповідача. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дружинам померлих інвалідів щорічно до 5 травня виплачується разова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Відповідач у 2009р. виплатив вказаний вид соціальної допомогти у розмірі, значно меншому, ніж передбачено законом, а на її звернення щодо перерахунку та доплати допомоги відмовив. Тому просила визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати його провести перерахунок виплаченої їй суми з проведенням доплати у розмірі 2310 грн.
Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 19 січня 2009р. у задоволенні позову відмовлено. У апеляційній скарзі позивачка просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі, посилається на порушення судом вимог матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив із того, що позивачка відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як дружинам померлого інваліда війни має право на виплату щорічно до 5 травня разової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, у 2009р. вона отримала таку допомогу у розмірі 180 грн. Ця виплата здійснена у розмірі, встановленому Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік», положення цього Закону, якими зупинено на відповідний рік дію частини п’ятої статей 12,13,14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової допомоги неконституційними у встановленому порядку визнані не були, тому позивачці правильно виплачено допомогу до 5 травня у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вказані висновки суду не відповідають вимогам матеріального закону.
Так, із справи вбачається, що ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1. та при житті мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда війни 3 групи.
Позивачка, як член сім’ї померлого ветерана війни перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради та у 2009 році їй була нарахована та виплачена щорічна разова допомога до 5 травня, як сім’ї померлого ветерана війни у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2009р. №211 «про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009р. у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» – 180 грн.
Згідно з ч.5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі Закон № 3551-XII) зі змінами, внесеними Законом України 25 грудня 1998 року N 367-XIV щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге , виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Позивачка, посилаючись на ст. 28 Закону України «Про загальнобов’язкове державне пенсійне страхування», якою визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, вважала, що у 2009р. їй виплачена щорічна допомога до 5 травня у зменшеному розмірі.
Відмовляючи в задоволені позову за 2009 рік суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» зупинено дію частини п’ятої статей 12,13,14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової допомоги і відповідні положення Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» неконституційними у встановленому порядку визнані не були.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» дія ч.5 ст. 15 Закону не зупинялась.
Частиною 2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
При цьому будь – яких змін до ч.5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не внесено, після винесення рішення Конституційним Судом України від 22 травня 2008р. відновлена попередня дія вказаної норми, яка передбачає виплату щорічно до 5 травня дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком .
Законом «Про державний бюджет на 2009 рік» також не визначено іншого конкретного розміру виплат, передбачених ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З врахуванням пріоритету Законів України над підзаконними актами виплата відповідачем суми щорічної допомоги на підставі постанови Кабінету Міністрів України, у розмірі, меншому, ніж визначено законом є неправомірною.
Відповідно до вимог ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на 2009 рік – 498 гр.
Таким чином, мінімальна пенсія за віком на час виплати щорічної разової грошової допомоги у 2009 році – 498 гр. Відповідно розмір грошової допомоги становить 2490 гр. (498 гр. х 5).
Фактично позивач отримав від Управління праці та соціального захисту населення грошову допомогу до п’ятого травня у 2009 році – 180 грн. Тому розмір недоплаченої суми становить 2310 грн. ( 2490 грн. – 180 грн.).
Враховуючи зазначене, виплата щорічної разової допомоги до 5 травня за 2009 рік, здійснена відповідачем у розмірі 180 грн., визначеному постановою Кабінету міністрів України від 18.03.2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є такою, що порушує норму спеціального Закону.
Тому постанова суду про відмову у позові підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову та зобов’язання відповідача здійснити виплату позивачу недоплаченої суми щорічної разової допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, при цьому розмір мінімальної пенсії слід обчислювати в залежності від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 2009 рік.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 313-316 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 19 січня 2010р. скасувати.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової щорічної допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком за 2009р., при цьому розмір мінімальної пенсії слід обчислювати в залежності від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 2009 рік, за відрахуванням фактично виплаченої суми.
Рішення апеляційного суду є остаточним та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: