Справа 22ц-12926 2010 рік Головуючий у 1 інстанції Костюков Д.Г.
Категорія 57 Доповідач Пономарьова О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Бондаренко Л.В., Соломахи Л.І.,
при секретарі Руденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання провести доплату соціального підвищення як «дитині війни» за 2009 рік, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 26 травня 2010 року,-
в с т а н о в и в :
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 26 травня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання провести доплату соціального підвищення як «дитині війни» за 2009 рік.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права, не повно з’ясував обставини справи, не дав правильної оцінки наданим доказам.
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, а рішення залишає без змін з наступних підстав.
Згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка отримувала пільги та підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому на неї не може розповсюджуватись в цій частині дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки це суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства.
Перевіряючи рішення в оскаржуваній частині в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначив закон, яким регулюються спірні правовідносини.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач згідно посвідчення № НОМЕР_1 має статус «дитина війни».
Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: м. Краматорськ, сел. Камишеваха, вул. Волочаївська, 25, зареєстрована в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги з 11 грудня 2003 року та має статуси «учасник ві йни» з 11 грудня 2003 року, «дитина війни» з 1 січня 2006 року та «пенсіонер за віком».
Як учасник війни позивачка користується 50-відсотковою знижкою з оплати житлово-комунальних послуг: електропостачання, тверде паливо та скраплений газ для побутових потреб.
Як вбачається з листа управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком з 21 травня 1983 року, а також надбавку учасника війни, відповідно до ст.ст. 9,10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання и державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Згідно з прикінцевими положеннями до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.
Суд першої інстанції встановив, що позивачка у 2009 року отримувала соціальну надбавку до пенсії на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та весь цей час користувалася пільгами згідно до цього ж закону і з заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області та Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про надання їй пільг та інших соціальних гарантій відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зверталась.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те , що дії управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області щодо відмови в підвищенні їй пенсії на 30% мінімальної пенсії з віком як «дитині війни» є правомірними і підставно відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог .
Апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 3041, 307, 308, 313-315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 26 травня 2010 року
залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді