Справа № 22ц-12928 Головуючий у 1 інстанції Жамбровський С.І.
Категорія 57 Доповідач Пономарьова О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Пономарьової О.М.,
суддів Бондаренко Л.І., Соломахи Л.І.,
при секретарі Руденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 23 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області про визнання дій неправомірними та про зобов'язання провести перерахунок пенсії у відповідності із ст. 54 ч. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , -
в с т а н о в и в :
Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 23 квітня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області в частині відмови ОСОБА_1 в перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з 1 листопада 2009 року у відповідності до ст. 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області зобов’язано здійснити з 1 листопада 2009 року перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що суд не врахував, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У відповідності до положень п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення» з 1 липня 2008 року встановлена доплата до пенсії деяким категоріям осіб, зокрема, інвалідам 3 групи - 980 грн.. Немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі діючих нормативно-правових актів. Станом на 1 квітня 2010 року розмір пенсії позивача ОСОБА_1 як інваліда Ш групи учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС у 1987-1990 р.р. та особи, віднесеної до 1 категорії складає 1241,50 грн. з урахуванням діючого законодавства.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено наявність у позивача права на отримання додаткової пенсії у розмірі, встановленому ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: у розмірі 50 % від розміру мінімальної пенсії за віком. Суд дійшов до висновку про необхідність здійснити перерахунок та виплату пенсії додаткової пенсії з 01.11.2009 року.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в оскаржуваній частині, апеляційний суд визнає, що висновок суду ґрунтується на законі та відповідає обставинам справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
ОСОБА_1 визнаний інвалідом 3 групи у зв’язку з захворюванням, яке пов’язане з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідними посвідченнями та довідкою.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 05.10.2006 року передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам Ш групи - у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої визначено згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування". Згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Колегія суддів не бере до уваги положення частини третьої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Оскільки державна пенсія по інвалідності та додаткова пенсія позивачу мають визначатись з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок додаткової пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку додаткової пенсії передбаченої ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХП, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи і ухвалюючи судове рішення у даній справі, колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії УПФ щодо відмови в перерахуванні додаткової пенсії позивачу у розмірі меншому ніж передбачено ст.ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії у розмірі 50 % від розміру мінімальної пенсії за віком з 1 листопада 2009 року відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 303, 3041, 307, 308, 313-315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар. Донецької області відхилити.
Постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 23 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді